Уранці 13 вересня російський дрон атакував локомотив пасажирського поїзда на станції Ягодин на Волині. Станція стоїть за два кілометри від польського кордону. За даними Укрзалізниці, ніхто не постраждав. Пасажирів евакуювали за 15 хвилин до удару.
Незадовго до атаки станцію залишив поїзд, яким із Києва після конференції «Ялтинська європейська стратегія» поверталися колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон та інші європейські політики й дипломати.
«Це був не наш поїзд, а той, що йшов за нами з інтервалом у кілька хвилин біля польського кордону», — написав експрем’єр Швеції Карл Більдт. В іншому складі, який залишався на станції, перебував колишній директор ЦРУ Девід Петреус.
В Укрзалізниці припустили, що мішенню міг бути саме дипломатичний поїзд. Він вирушив раніше запланованого часу. Залізничники коригують графіки в режимі реального часу через постійну загрозу атак.
Джонсон наголосив: те, до чого цього разу виявилися близькими іноземні гості, для українців є повсякденною загрозою. «Це саме така хаотична й безглузда атака, з якими українцям доводиться стикатися щодня — навіть на цивільній залізниці», — написав він. Колишній британський прем’єр риторично запитав: «Коли ми нарешті надамо їм необхідні засоби протиповітряної оборони? Чому ми не розблокуємо заморожені кошти Путіна й не передамо їх Україні?»
Реакція посадовців ЄС і НАТО
Наступного робочого дня журналісти просили політиків відреагувати на удар по залізниці та можливий намір влучити в дипломатів. Питання звучали на саміті у Фінляндії, у Німеччині та в штаб-квартирі НАТО. Окрім слів обурення діями Росії та підтримки України, конкретики не прозвучало.
Фінський прем’єр Петтері Орпо назвав атаки «дуже небезпечною грою» Росії. Він сказав, що вони спонукають ще більше підтримувати Україну, і закликав посилювати санкції проти Москви.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро побачив у атаці спробу залякати європейців і розколоти їхні лави. Подібну оцінку висловила очільниця європейської дипломатії Кая Каллас. «Це очевидна спроба залякати західні країни, щоб вони не підтримували Україну й не їздили туди демонструвати свою підтримку. Це був чіткий сигнал західному світові», — заявила вона. Каллас закликала демонструвати «протилежну поведінку» і показати, що «нас не залякати».
Генсека НАТО Марка Рютте запитали, чи розглядає Альянс не лише передачу засобів протиповітряної оборони, як ракети Patriot, а й закриття неба у прикордонні. Рютте не дав прямої відповіді. Він заявив, що не коментує розвідувальні питання. Удари по поїздах назвав свідченням «відчаю Путіна» та прагнення сіяти страх і терор. «Нашою відповіддю завжди буде посилення підтримки України. Тож хоч би чого Путін сподівався досягти такими діями, він цього не досягне», — сказав Рютте.
Удари біля кордону й позиція Польщі
Тієї ж ночі атака сталася поблизу автомобільного пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ», за 800 метрів від Польщі. Дрон влучив у вантажівки на заправці. Пункт пропуску тимчасово припиняв роботу.
Прем’єр Польщі Дональд Туск зібрав керівників силових відомств і оголосив про значно підвищену готовність служб. «Ми не можемо виключати, що ця ескалація торкнеться й нашої території», — заявив він.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський пояснив, що в Польщі та всередині Альянсу тривають дебати з цього питання. Він підтримує ідею перехоплення цілей ще в українському повітряному просторі. «Коли крилата ракета летить у нашому напрямку, а лише місяць тому така ракета вибухнула в Польщі, набагато краще збити її в цілях самооборони, поки вона ще перебуває в українському повітряному просторі, ніж дозволити їй бути збитою тут, бо її уламки можуть впасти та вразити когось по цей бік кордону», — сказав Сікорський.
Військовий експерт, колишній співробітник СБУ Іван Ступак вважає, що зараз це навряд чи станеться. «Є побоювання, швидше за все, що коли вони почнуть збивати цілі на території України натівським озброєнням, з використанням натівських систем наведення, натівськими солдатами, то це буде вважатися прямим зіткненням Альянсу з Російською Федерацією. Поляки взагалі не мають бажання влізти в цю війну в будь-який спосіб», — сказав він.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус назвав ситуацію «дуже і дуже серйозною». Водночас він закликав «зберігати спокій і не дозволяти себе провокувати».
Поїздки Укрзалізницею довгий час вважалися найбезпечнішим маршрутом за кордон. Ним користувалися мільйони українців і закордонні гості. Від початку року Росія била по залізниці вже понад 1,5 тисячі разів. На совісті Путіна — загибель 1700 співробітників Укрзалізниці, наголосив Борис Джонсон. Станом на початок вересня Росія пошкодила 508 локомотивів і 249 вагонів. Укрзалізниця звернулася до західних партнерів із проханням передати вживані локомотиви.
Ціллю є не лише пасажирське сполучення, а й зупинка допомоги від партнерів, вважає Ступак. «Це перевезення військових вантажів. Бо залізницею це швидко, масштабно. Можна завантажити вночі, перевезти, розвантажити. Це впливає на логістику». Особливо вразливими є прикордонні переходи. «Бо це «горловина пляшки», де дуже легко влучати в ціль. Тобто багато вантажів, багато людей».
Способом зменшити ризики експерт називає участь Польщі в перехопленні російських повітряних цілей на кілька десятків кілометрів углиб української території. «Одна з опцій — це щоб уряд Польщі наважився розвернути свої системи протиповітряної оборони в напрямку України, свої радарні установки, свої протиракетні системи. Я не кажу про Patriot, бо це буде дорого, дуже дорого. Є простіші системи — хоча б на глибину 10-20 чи 30-40 кілометрів». Однак така можливість залежить від політичної готовності союзників діяти над Україною. Наразі її немає.
Київ може просити партнерів допомогти з ремонтом чи заміною пошкодженої техніки. Залізничники мають покладатися на моніторинг загроз, зміни графіків та евакуацію пасажирів.