6 жовтня Європейська комісія представила стратегію підготовки до розширення. Документ на 16 сторінок має розблокувати прийом нових членів. У Брюсселі наголошують: готуватися мають не лише Україна, Молдова чи країни Західних Балкан, а й сам ЄС.
Комісія вперше детально описала зміни в ухваленні рішень, бюджеті, аграрній політиці та контролі за новими членами. Найгостріші ідеї стосуються обмеженого членства. Для України обмежень більше, ніж для інших кандидатів, особливо в сільському господарстві.
Частина столиць побоюється прийому бідніших країн. Дипломати приватно говорять про потребу «уникнути ще однієї Угорщини». Йдеться про проблеми з верховенством права за 16 років влади Віктора Орбана і про зловживання правом вето. Для нових членів це право хочуть звузити.
Кластери без одностайності та 15 років без вето
Стратегія прискорює чотирьох лідерів розширення. Для них готують дорожню карту з чіткішими кроками. Високопоставлений чиновник комісії, не уповноважений давати офіційні коментарі, заявив журналістам: «Найбільш просунутими, як ви знаєте, є: – Чорногорія – вона поставила собі за мету завершити переговори до кінця року, і ми вважаємо це реалістичним. Вона хоче стати членом до 2028 року. – Албанія поставила за мету завершити переговори до 2027 року. – Молдова орієнтується на першу половину 2028 року. – Україна також має амбітний графік». Дату вступу України він не назвав.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос окремо відзначила Київ. «Уперше за всю історію розширення ми ведемо переговори з країною, яка перебуває у стані війни і при цьому виконує вимоги», – сказала вона 6 жовтня.
Комісія пропонує відкривати переговорні кластери кваліфікованою більшістю: 55% держав-членів, що представляють щонайменше 65% населення ЄС. Одностайність для цього кроку не потрібна. «Можна скоротити кількість сфер, у яких одна країна самостійно здатна заблокувати рішення, яке підтримують усі інші», – заявила Кос. «Наприклад, це стосується санкцій, боротьби з податковим шахрайством або процесу вступу – проміжних етапів між відкриттям і завершенням переговорів», – додала вона.
Для України зміна важлива: Угорщина блокує відкриття кластерів. Перехід на кваліфіковану більшість у зовнішній політиці та розширенні комісія пропонувала й раніше. Спроби не вдалися. Сама зміна правила вимагає одностайності. Країни мають разом відмовитися від вето. Найменші члени зазвичай проти, бо втрачають вплив.
У комісії сподіваються змінити правила хоча б для розширення. Договори вимагають одностайності лише для фінального закриття переговорів. Для більшості проміжних кроків, зокрема відкриття кластерів, такої вимоги немає. «Тож, у принципі, можна було б зайти дуже далеко», – сказав чиновник.
Нових членів хочуть позбавити права блокувати сусідів на шляху до ЄС. Вони самі візьмуть добровільне зобов’язання на 15 років. Договори для цього не змінюватимуть. У Брюсселі бояться, що новачки вимагатимуть двосторонніх поступок через блокування кандидатів.
Так нині діє Угорщина щодо України, вимагаючи реформ в освіті нацменшин. Практика не нова. Словенія гальмувала Хорватію через земельні та морські суперечки й затримала вступ майже на рік. Хорватія зараз блокує закриття кількох розділів Чорногорії, тиснуть на Подгорицю двосторонніми питаннями.
Єдиний пункт у квадратних дужках стосувався тривалості захисних механізмів. До останнього в комісії не було згоди. Йдеться про «випробувальний період» для захисту економік нинішніх членів. Запобіжники охоплюють економіку, внутрішній ринок і внутрішні справи. Новий член або не бере повної участі в окремих сферах, або його участь легше призупинити за політичного регресу.
Зазвичай такі механізми діють три роки. Комісія пропонує 10–15 років. Додатково хочуть «тимчасову інституційну захисну клаузулу». За «особливо серйозного порушення» спільних цінностей можна тимчасово призупинити окремі права членства, зокрема голос у Раді.
Це доповнення статті 7. Проти Угорщини та Польщі процедуру вже запускали, але права голосу вони не втратили: захищали одна одну, а рішення потребує консенсусу. Для нових членів голос можна призупинити простою кваліфікованою більшістю. На нинішніх членів правило не поширюється. Серйозніший регрес у старій державі покарати складніше.
Журналісти питали про «другосортне членство». Кос це відкинула. «Усі держави-члени – і я хочу це особливо наголосити – матимуть рівні права. У тому числі нові члени. Ми не хочемо членства двох рівнів», – наголосила вона. Запобіжники мають спрацьовувати лише за серйозного порушення верховенства права, демократії, фундаментальних прав або щирого співробітництва. «Це один із уроків, які ми винесли з попереднього досвіду. Йдеться про те, щоб захистити себе», – сказала Кос. «Це своєрідний страховий поліс, який дозволить нам реагувати, якщо виникне така необхідність. І важливо: ці захисні механізми застосовуватимуться лише у разі порушень», – додала вона.
Аграрні обмеження, ідея Мерца і ціна вступу
Найбільш чутлива для України частина стосується сільського господарства. Комісія пропонує обмежений режим інтеграції саме для українського аграрного сектору. В документі сказано: через «масштаб, структуру та дуже високу продуктивність» треба розглянути механізми, які «суттєво обмежуватимуть фінансову підтримку та доступ до ринку для чутливих сільськогосподарських товарів».
Українським фермерам хочуть обмежити субсидії, які мають європейці, і продаж частини продукції на ринку ЄС. У комісії пояснюють: українське господарство продуктивніше і дешевше за багато секторів нинішніх членів. Однакової фінансової підтримки економічної потреби немає.
Друга причина – традиційні ринки. До повномасштабної війни значна частина пшениці та зерна йшла до Північної Африки і Близького Сходу. Перенаправлення цих обсягів на внутрішній ринок ЄС, на думку комісії, вдарить по європейських фермерах і створить ризик голоду в окремих країнах Північної Африки. Режим стосується насамперед зерна і пшениці, а не фруктів чи перероблених продуктів.
Особливі умови хочуть закласти вже на відкритті аграрного кластера. Конкретику зафіксують при закритті розділу. На питання, чи всі нові члени рівні, крім України, Кос відповіла: «Україна буде і може стати частиною Спільної сільськогосподарської політики ЄС. На яких саме умовах – це ще належить обговорити». Високопоставлений чиновник на уточнення джерела сказав: аграрні обмеження зараз пропонують як постійні, а не тимчасові.
У Берліні та Парижі як можливу перевагу подають ідею канцлера Фрідріха Мерца про «асоційоване членство» ще до повноправного вступу. У травні він запропонував глибше долучити Україну без права голосу: участь у самітах і засіданнях, представництво в інституціях і поступові переваги членства. Сам канцлер наголошував, що це не замінює вступ, а наближає до нього без зміни договорів.
Німеччина і Франція розвинули ідею спільною пропозицією про поступову інтеграцію. Ранній доступ до внутрішнього ринку, тісніші зв’язки з інституціями та статус спостерігача на засіданнях – без участі в рішеннях. У комісії окремий формат «асоційованого члена» не розробляють і методологію вступу не переписують. Чинна методологія частину ідей дозволяє.
Чиновник пояснив: за регламентом Європарламент може запропонувати парламенту країни-кандидата призначити спостерігачів. Вони працюють, але не голосують. Комісія також розгляне структуровану політичну участь у підрозділах без права ухвалювати рішення, як того вимагає Договір. Незалежно від назви, просунуті кандидати можуть отримувати більше переваг ще до формального членства. «Поступова інтеграція не є заміною повноправного членства. Вона є прискорювачем розширення», – наголосила Кос.
Окреме питання – ціна інтеграції великої країни. Членство Чорногорії з населенням близько пів мільйона, за підрахунками в Брюсселі, коштуватиме кожному громадянину ЄС приблизно 1 євро на рік. Для України сума інша. Остаточно її назвати неможливо: війна і руйнування тривають.
Чиновник на брифінгу припустив, що реальна додаткова вартість саме членства може бути меншою, ніж часто думають. У проєкті наступного семирічного бюджету вже є резерв для України до 100 мільярдів євро. Значна частина має фінансувати відбудову. Кошти політики згуртованості після вступу насамперед пов’яжуть із відбудовою. Окремий аграрний режим також зменшить навантаження: Спільна сільськогосподарська політика — одна з найбільших статей видатків ЄС.
Стратегія ще не означає, що правила набудуть чинності автоматично. Лідери 27 країн уперше обговорять їх на саміті в Брюсселі 15–16 жовтня. Значна частина пропозицій потребує згоди держав-членів. Деякі — юридичного оформлення в майбутніх договорах про вступ. Сам документ показує: у Брюсселі переходять від питання, чи готовий ЄС до розширення, до того, як це зробити. 28 жовтня комісія представить орієнтовні дорожні карти для Чорногорії, Албанії, Молдови та України.