Україна офіційно повідомила Міжнародній організації цивільної авіації про небезпеку російського повітряного простору для цивільних рейсів через посилення військової активності. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив: «Ми закликаємо всіх уникати його. Росія навмисно ігнорує загрози, що виникли в результаті її агресії проти України, яка вже призвела до кількох інцидентів в останні роки. На тлі різкої ескалації терору Росією проти України російський повітряний простір стає дедалі небезпечнішим». Президент Володимир Зеленський додав, що Україна не атакує цивільні літаки і не створює загрозу пасажирам, але авіакомпаніям і страховикам варто враховувати ризики. «Російське небо стає повністю небезпечним», — наголосив він, окремо звернувши увагу на рейси до Москви, Санкт-Петербурга та інших великих міст.
Президент Росії Володимир Путін відреагував після саміту в Бішкеку: «Я не чув таких заяв, але якщо це сказано вголос, то це просто заявка на державний тероризм». Він також зазначив: «звертаю увагу, що вони просять у нас про відновлення переговорів, просять про особисті зустрічі. З терористами переговорів не ведуть».
В Україні понад 4,5 року немає цивільного авіасполучення через щоденні обстріли. Громадяни добираються до кордону і далі до аеропортів сусідніх країн, а вантажі перевозять автотранспортом і залізницею.
Як можна зробити російське небо непридатним для польотів
Експерти наголошують: Україна не планує бити по літаках чи пасажирських терміналах. Натомість можливі удари по навігаційному обладнанню, радарах і диспетчерській інфраструктурі, а також часте перебування дронів поблизу аеропортів. Це здатне паралізувати повітряний простір, скасувати міжнародні рейси і ускладнити внутрішнє сполучення в країні з 11 часовими поясами.
Валерій Романенко з Музею авіації України пояснює: «Можливості наші великі, тому що загалом дронів ми випускаємо багато і дрони зараз в нас автономні в більшості. Президент і наші офіційні особи казали, що ми можемо запускати до тисячі дронів на Росію. Ну, це на всю Росію, а загалом таких важливих хабів в Росії, ну, три-чотири. Найсерйозніші – це, скажімо, Москва, Санкт-Петербург. Ну, є там ще трохи далі – Волгоград». Він додає: «Така операція можлива, вона реалістична. Вона відволіче багато засобів російської протиповітряної оборони, а з нашого боку буде реалізовуватись невеличкими дронами».
Прикордонні російські аеропорти в Курську, Бєлгороді та Ростові вже кілька років не працюють або працюють частково. Богдан Долінце, член Громадської ради при Державіаслужбі, зазначає: «Закриття повітряного простору, воно фактично залежить від того, скільки і які період часу неідентифіковані літальні апарати знаходяться, наприклад, в повітряному просторі Росії. І якщо вони там будуть перебувати постійно, це буде створювати серйозні загрози для безпеки цивільної авіації. Особливо, якщо вони будуть знаходитися в районі роботи аеродромів та аеропортів, де здійснюється зліт та посадка літаків».
Романенко категорично відкидає звинувачення у теракті: «Мова не йде про враження літаків і мова не йде про враження пасажирських терміналів. Це – геть зайве і ніхто на це не піде. Ми – не росіяни і так робити не будемо!». Цілями можуть стати диспетчерські пункти, системи посадки, глісадне обладнання, радіолокатори, паливні склади та ремонтні цехи. Глісадне обладнання критично важливе для точної посадки вночі та в тумані.
Міжнародні рейси і внутрішнє сполучення
Стратегія може бути спрямована і на міжнародну ізоляцію, і на переривання внутрішніх рейсів. Незначна частина росіян користується авіацією, переважно мешканці мегаполісів. Романенко описує можливий ефект: «Авіація – це засіб для специфічної частини російського суспільства. І уявіть ситуацію, коли не можна вилетіти з Москви чи Петербургу нікуди – ані в Туреччину, ані в Єгипет, ані навіть до Таїланду. І доведеться там до Волгограда чи Астани добиратись добу потягом і лише звідти вже літаком».
Джерело повідомило, що турецька компанія Pegasus розвернула літаки і скасувала рейси до Москви після заяв Києва. Кілька бортів у ніч на 2 вересня повернулися в аеропорти вильоту. Згодом з’явилася інформація про можливе відновлення польотів.
Долінце підкреслює: «Основні перевезення з та в Росію здійснюються іноземними авіаперевізниками. Переважно мова про країни Близького Сходу, Туреччину, Азію тощо. Приймаючи рішення літати чи не літати до Росії, ці авіакомпанії будуть оцінювати загрози, адже втрата повітряного судна в аівіапросторі Росії – це буде виключно зона відповідальності Росії та відповідної авіакомпанії».
Авіатранспорт ключовий всередині Росії через величезну територію. Долінце каже: «Територія Росії є великою, авіаційний транспорт є ключовим для перельотів всередині Росії. Але все ж лише кілька відсотків росіян мають можливість користуватись авіаційнім транспортом. Основна частина росіян до нього доступу не мають. Ідеться все ж про заможних росіян і чиновників». Дві третини пасажиропотоку проходять через Московський авіаційний вузол із п’ятьма летовищами.
Романенко резюмує: «Просто низка ключових аеропортів буде виключена з мережі транспорту. Так, вони зможуть летіти з Владивостока, але лише, скажімо, до Єкатеринбургу, а далі – потягом. Це якщо ми не будемо блокувати і Єкатеринбург. Мова зараз іде не про тимчасове порушення роботи, а про блокування 24/7». Долінце додає: «Для повного і реального закриття повітряного простору Росії єдиний можливий варіант – це закриття повітряного простору в Московському авіаційному вузлі. Лише тоді Росія дійсно відчує перебої з авіаперевезеннями».
Окремо експерти звертають увагу на вантажну та поштову авіацію, яка також користується цивільними аеропортами. Постійна присутність дронів і удари по інфраструктурі управління польотами можуть зробити російський повітряний простір фактично закритим для регулярних рейсів.