Чому рішення досі не підписане
Виконувач обов’язків голови Львівської обласної ради Юрій Холод досі не підписав рішення депутатів від 20 жовтня. Воно проголошує 2027 рік роком головнокомандувача УПА Романа Шухевича, УПА та поета-оунівця Олега Ольжича. За законом «Про місцеве самоврядування» керівник ради не має права ветувати рішення депутатського корпусу.
П’ятиденний термін на підписання вже минув. Холод уникає коментарів і не відповідає на запитання про подальші кроки. Під час сесії він сам закликав колег підтримати ініціативу. Сайт облради працює і оновлює новини, але результати голосування від 20 жовтня там досі не опубліковані.
Кілька депутатів повідомили джерелу, що Львівська обласна військова адміністрація просить обранців підписати звернення до Холода з проханням не підписувати рішення. Це означає готовність розділити відповідальність за порушення законодавства. Депутат від «Європейської солідарності» Андрій Дума, який керує ТзОВ «Львівське АТП-14631», сказав джерелу, що перебуває в Туреччині і нічого не знає про збір підписів. На запитання, чи підпише звернення, він уникнув чіткої відповіді.
Фракцію «Слуги народу» в облраді очолює голова Львівської ОВА Максим Козицький. Він є депутатом облради, але 20 жовтня не брав участі в сесії. Джерело надіслало запит в ОВА щодо місця його перебування — у відпустці чи у відрядженні. До фракції входять 9 депутатів, серед них і Юрій Холод. Звернення депутатів фактично нічого не змінює. Голова облради не має права ветувати рішення, на відміну від міського голови. Змінити його можна лише на сесії, але позачергову сесію не скликають.
Депутат Степан Буняк, який служить у ЗСУ і не був на сесії, зауважив джерелу, що до питання варто повернутися. «Рішення не підписане, тобто його немає. Хоча це суперечить закону «Про місцеве самоврядування. Та все ж, треба було б зібрати позачергове засідання сесії і ухвалити нове рішення. Треба радитись», — пояснив він. На своїй сторінці у Facebook Буняк запитав колег, навіщо отримувати політичний та економічний тиск через історичні суперечки. Можна бути послідовником Шухевича, Бандери та УПА і водночас не брати участі в таких спорах.
Реакція Польщі та оцінки експертів
Влада Львівщини, схоже, обрала тактику вичікування. Однак у Польщі дискусія не вщухає. Об’єднання українців у Польщі розкритикувало рішення. Воно може загострити відносини і послабити підтримку України. Українці Польщі скерували звернення Юрієві Холоду. У ньому наголосили на важливості польсько-української солідарності в умовах російської агресії. Об’єднання заявило, що «такі рішення можуть використовувати сили, які виступають за припинення підтримки українського опору».
Рада міста Перемишль проголосувала за призупинення співпраці зі Львовом. Угода між містами діяла з 1995 року. Раніше про можливе припинення партнерства заявив мер Кракова. Хоча Львівська міськрада не має стосунку до рішень облради, у ній є фракція «Самопомочі» з 9 депутатів, серед яких заступник мера. 26 жовтня сеймик Люблінського воєводства ухвалив рішення про розірвання угоди про економічне, торговельне, науково-технічне та культурне співробітництво з Львівською областю.
Експерт з українсько-польських питань Євген Магда зазначив джерелу, що ситуація свідчить про глибоку кризу системи державного управління. «У Львові є представництво МЗС, як так вийшло, що проєкт рішення пройшов повз це представництво. Адже в країні воєнний стан і маємо стежити за подібними рішеннями. У цій ситуації має бути політична позиція. Бо роблять вигляд, що рішення Львівської облради не було. Депутати мають зібратися і публічно обговорити, чому так сталося, до яких наслідків це призвело», — сказав він.
Рішення облради не підтримує президент Володимир Зеленський. Заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук цими вихідними приїжджала до Львова. Ймовірно, вона зустрічалася з керівниками області, хоча публічно написала лише про відвідини історичного музею та меморіального музею Євгена Коновальця. Народна депутатка VIII скликання, колишня депутатка облради Оксана Юринець вважає, що потрібно скликати позачергову сесію. «Так не може бути, що захотіли і не підписали рішення. Мають знайти правове врегулювання, щоб вийти з ситуації з огляду на пріоритети держави. Польща – економічний, безпековий партнер України. А потенціал об’єднаних України і Польщі – це основна вісь безпеки для європейського контингенту. І ворог хоче зруйнувати цю єдність. Водночас за рішення облради мають понести політичну відповідальність», — зазначила вона.
У травні 2026 року президент підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесної назви імені Героїв УПА. Польське МЗС назвало це кроком, який ображає пам’ять жертв Волинської трагедії. 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського ордена Білого орла. Він заявив, що УПА залишається формуванням, відповідальним за жорстокі злочини проти громадян Польщі під час Другої світової війни. Зеленський надіслав орден поштою. На знак підтримки українські президенти та посадовці відмовилися від польських нагород. Посол Василь Боднар заявив про намір повернути Кавалерський хрест Ордена «За заслуги Республіки Польща».
Історик Ярослав Грицак зауважив, що зараз час для переосмислення відносин. «Зараз час для передумування українсько-польських відносин. Ми вже вийшли з періоду «медового місяця», який тривав дуже довго, і мусимо шукати, як не розлучитися. Не знаю, хто б це мав зробити, чи два прем’єри, чи два президента, чи два міністри, але необхідна спільна заява, що ні одна країна не має права втручатися в історичну пам’ять іншої; жодну країну не має дражнити історична пам’ять іншої країни. Поки йде війна, таке тимчасове припинення. У час війни ні одна країна не має права дратувати іншу такими речами», — сказав він. Грицак додав, що політики часто використовують історію у передвиборчих цілях, бо це дешево і дає емоційний ефект. Він запропонував, щоб група українських і польських експертів підготувала перелік дратівливих історичних питань. «Нехай кожен політик, який це вживає, розуміє, що робить це на руку Путіну і не прикриває це патріотичними міркуваннями», — наголосив професор.