Керівництво АТ «Аеропорт Сургут» у місті Сургуті Ханти-Мансійського автономного округу Росії оголосило тендер на купівлю турельної установки. Це модуль з основою, що обертається, куди кріпиться кулемет.
Документи закупівлі вказують на потребу в турельному комплексі для двох спарених кулеметів. Комплекс має включати тепловізійний приціл і монітор для дистанційного застосування, а також зовнішнє джерело безперебійного живлення. Вартість товару оцінюється у 909 тисяч рублів.
Приклади закупівель у регіонах
Джерело фіксує інші випадки закупівлі турелів російськими підприємствами. Усть-Лузьке управління Північно-Західної басейнової філії ФГУП «Росморпорт» розмістило закупівлю на 8,9 мільйона рублів. Йдеться про три турелі для кулемета з тепловізійним прицілом і монітором. Управління відповідає за безпеку порту в Усть-Лузі. Порт неодноразово атакували українські дрони.
ПАТ «Колимаенерго» здійснило закупівлю турелі для ручного кулемета Дегтярьова. Її використовуватимуть бійці мобільних вогневих груп. Закупівлю призначено для об’єкту в селищі Синігір’я Ягодинського району. За цією ж адресою розташована Колимська ГЕС. Магаданську область українські дрони наразі не атакували.
У листопаді закупівлю турельної установки оголосив Ангарський електролізний хімічний комбінат. Він входить до структури «Росатому».
Дозвіл бізнесу та указ президента
У травні 2026 року джерело повідомило, що російському бізнесу дозволили купувати озброєння для захисту від БпЛА. До переліку входять системи РЕБ, перехоплювачі дронів, турелі й артилерія.
На тлі атак ЗСУ у 2026 році президент РФ Володимир Путін підписав указ. Він дозволяє передачу об’єктів критичної інфраструктури в управління держави, якщо власники не змогли забезпечити захист від дронів й інших загроз або не відновили об’єкт після нападу.
З документа випливає, що йдеться про об’єкти ПЕК, комунальної, транспортної й логістичної інфраструктури, а також промисловості. Влада Росії заявила, що не йдеться про зміну форми власності.