Вашингтон. Білий дім представив проєкт європейської системи безпеки та гарантії для України. Це сталося напередодні тристоронніх мирних переговорів між США, Україною та Росією, запланованих на наступний тиждень в Абу-Дабі.
Спецпосланець президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер виклав ініціативу 5 листопада після переговорів у Брюсселі з українськими, натовськими та європейськими посадовцями. Концепція передбачає постійні консультації з питань безпеки, комунікацію в кризових ситуаціях, підвищення прозорості у військовій сфері, взаємні заходи зменшення ризиків ескалації та довгострокову угоду щодо європейської безпеки та стабільності.
Кушнер підкреслив, що ініціатива поважатиме суверенітет і територіальну цілісність кожної країни. Жодна держава не матиме права вето щодо рішень іншої у сфері безпеки чи союзницьких відносин. НАТО й надалі відіграватиме ключову роль у колективній обороні Європи.
Ця заява пролунала після зустрічі Трампа 5 листопада у Білому домі зі спеціальним посланцем президента Росії Володимира Путіна Кирилом Дмитрієвим. Трамп висловив переконання, що велика угода може бути вже не за горами. «Це буде велика угода, і вона охоплюватиме не лише Україну», – заявив він журналістам, припустивши, що всі будуть у захваті.
Кушнер зазначив, що консультації триватимуть у форматі Shell Bay. До нього входять Україна, НАТО, Європейський Союз та інші європейські партнери. Росія також братиме участь у мирних переговорах.
Оцінки експертів та виклики ініціативи
Запропонований зв’язок між гарантіями безпеки України та ширшою європейською системою викликав питання щодо масштабів ініціативи та наслідків для НАТО. Глен Говард, президент Saratoga Foundation, заявив, що заява Кушнера могла запевнити Україну та європейських союзників у тому, що Вашингтон не відмовляється від їхніх інтересів, водночас чинячи тиск на Росію.
Водночас Говард зазначив, що згадка про більш широку систему викликає занепокоєння. Він звернув увагу на висловлювання радника Кремля Юрія Ушакова про повернення до стану НАТО до 1997 року. «З якого це часу Росія має право вирішувати, яким буде майбутнє НАТО і чи слід розформувати східний фланг?» – запитав Говард.
Він попередив про прецедент і порівняв підхід із Мюнхенською угодою 1938 року. Говард також згадав коментарі чиновника Пентагону Елбриджа Колбі щодо риторики країн Балтії, а також підготовку Франції та Великої Британії до можливого розгортання миротворчих сил.
Джон Гербст, колишній посол США в Україні та старший директор Євразійського центру при Атлантичній раді, висловив менший оптимізм. Він послався на заяву міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про відсутність компромісів та призначення Володимира Мединського головою російської делегації.
Гербст зазначив, що участь Європи могла б допомогти, але вплив Кремля на Трампа сильніший. Він поставив під сумнів фокус на післявоєнних заходах без зобов’язань Росії припинити бойові дії. «Це нездійсненне завдання», – сказав він, адже Росія не зацікавлена у серйозних гарантіях, а Київ потребує їх для виживання.
За його словами, значним проривом стало б чітке зобов’язання Росії припинити бойові дії, що малоймовірно. Путін прагне контролю над Україною і рештою Донбасу, продовжуючи удари по містах.
Очікування від Абу-Дабі та паралельні кроки
За словами Кушнера, тристоронні переговори заплановані на 10–11 листопада і стануть першими з лютого. Марк Темницький, співробітник Євразійського центру при Атлантичній раді, очікує поступового прогресу, але не прориву. Головними перешкодами залишаються територіальні суперечки та питання безпеки після війни.
Щоб гарантії були переконливими, сторони повинні домовитися про реалізацію та фінансування відбудови. Світовий банк, Європейська комісія, ООН та уряд України оцінюють потреби майже в 588 мільярдів доларів на найближче десятиліття. Темницький застеріг, що членство в ЄС не можна просто запропонувати – рішення за 27 державами-членами.
Двоє високопоставлених європейських дипломатів у Вашингтоні повідомили, що європейські лідери не вірять у готовність Росії до справжніх поступок.
Тим часом перша леді США Меланія Трамп передала листи для Путіна та Зеленського Дмитрієву та Давиду Арахамії. Вона також прийняла представників Росії та України з нагоди шестиденного перемир’я в Олешках, яке допомогла досягти. Під час нього евакуйовано майже 800 осіб. «Ми віддали перевагу людяності, а не війні», – сказала вона.
Водночас президент України Володимир Зеленський прибув до Іспанії для переговорів щодо протиповітряної оборони та зустрічей у рамках Іберо-американського саміту. Він зазначив про подальші контакти з американськими посадовцями. «Ми координуємо дії з нашими партнерами, щоб досягти конкретних результатів у питаннях безпеки та визначити наступні кроки на шляху до миру», – написав Зеленський.
Зустріч Трампа з Дмитрієвим привернула увагу, оскільки російський посланець залишається під санкціями. Один із американських чиновників повідомив, що це була не перша зустріч і для візиту надали винятки.