Посол Ірану в Грузії Алі Моджані заявив, що хоче допомогти обом країнам краще пізнати одна одну. МЗС Грузії висловило невдоволення і звернулося до керівництва Ірану, щоб подібне не повторювалося.
Історик за фахом, Моджані вирішив показати різні версії історії Грузії та Ірану на прикладі цариці Кетеван. Християнську монархиню перський володар із династії Сефевідів шах Аббас I закатував і стратив у 1624 році за відмову прийняти іслам.
25 вересня, напередодні дня пам’яті цариці Кетеван, Моджані опублікував у Facebook своє фото біля іранського посольства. На фасаді будівлі було спроєктовано зображення цариці.
Він зазначив, що незабаром оприлюднить попередні висновки на основі джерел в Ірані та Грузії. Це буде особиста точка зору історика, а не офіційна позиція. «Новий погляд» на такі історії, написав він грузинською, міг би допомогти двом народам «краще пізнати одне одного».
«Це символ історичної пам’яті, щодо якої досі існують різні історичні версії», — заявив посол Ірану.
Виклик до МЗС і реакція в Тбілісі
Слова спричинили хвилю обурення серед грузинів. Посла Ірану викликали до МЗС у Тбілісі. Грузинська сторона розцінила заяву як спробу переписати історію на тлі напружених відносин між країнами.
«Цей чоловік каже, що з цього приводу існують різні погляди і що він має намір їх обговорити. Що він має на увазі під «різними поглядами»?» — запитав грузинський історик Бека Кобахідзе в ефірі телеканалу «ТВ Пірвелі».
«Це беззаперечний історичний факт, що мучениця Кетеван зазнала тортур і була страчена шахом Аббасом I, і саме тому мучениця Кетеван була канонізована як свята. Про які ж «різні погляди» ми взагалі говоримо?»
Моджані не уточнив, у чому можуть полягати ці «різні погляди».
Заступник міністра закордонних справ Грузії Олександр Хвтісіашвілі повідомив Моджані, що його дописи в соціальних мережах «виходять за межі дипломатичної діяльності» та шкодять суспільним настроям. Хвтісіашвілі закликав Тегеран забезпечити, щоб подібні інциденти не повторювалися, аби Грузії не довелося вживати «додаткових заходів». Якими саме можуть бути ці кроки, він не уточнив.
Раніше цього року, у перші дні після того, як 28 лютого США та Ізраїль завдали ударів по Ірану, Моджані вже викликав обурення в Тбілісі. Це сталося після телефонної розмови прем’єр-міністра Грузії Іраклі Кобахідзе з держсекретарем США Марко Рубіо. Моджані попередив, що країни, які надають допомогу американо-ізраїльській військовій операції, можуть «поплатитися за це на своїй території».
Іранське посольство не прокоментувало останні заяви Моджані. Грузинські політики з опозиції та влади висловилися окремо.
Ніколоз Самхарадзе з правлячої партії «Грузинська мрія», голова парламентського комітету із закордонних справ, зазначив, що відносини з Персією мають «складну історію».
Грігол Гегелія з опозиційної партії «Лело» заявив, що цей випадок продемонстрував, наскільки суверенітет Грузії ослаб за правління «Грузинської мрії».
Високопоставлений священнослужитель Грузинського патріархату назвав допис спробою переписати історію.
Кетеван (бл. 1560–1624) була дружиною царя Кахетії Давида I та матір’ю царя Теймураза I. Вона фактично правила східногрузинським царством і чинила опір перському пануванню. У 1614 році, під час походів шаха Аббаса I у Грузію, її відвезли до Персії як заручницю. Після десяти років у полоні вона відмовилася прийняти іслам. У 1624 році її піддали тортурам і стратили в Ширазі, столиці сучасної південної провінції Фарс в Ірані. Про смерть згадували грузинські та європейські мандрівники й священнослужителі. Грузинська православна церква канонізувала її як святу.