Що являє собою вушний кліщ
Як виглядає паразит? Це дуже маленький комаха, не досягаючи одного міліметра, з сіро-білим напівпрозорим тілом, яке має гризучий ротовий апарат. Він прогризає шкіру і робить під нею ходи, відкладаючи в них яйця.
Ранки запалюються і гнояться. Личинки, живлячись продуктами гноєння та лімфатичною рідиною, досягають статевої зрілості вже через 3-4 тижні, а потім також відкладають яйця. Протягом короткого часу ушний кліщ може пошкодити не лише шкірний покрив вуха собаки, але й барабанну перетинку, проникнути далі внутрішнього вуха та мозок.
Хвороба розвивається непомітно – коли тварина починає проявляти ознаки наявності кліща, то, як правило, ураженою виявляється значна частина вуха. Крім того, спостерігається, що активність комахи піддається певній циклічності: період активності та яскравих симптомів чергується з більш-менш спокійними проміжками. Можливо, це пов’язано з циклічністю розвитку паразита. Коли патологія набуває загрозливих форм, періоди спокою відсутні.
Як собака може заразитися вушним кліщем
Ушний кліщ може передаватися від однієї тварини до іншої, незалежно від стадії його розвитку. Під час свербіжу собака інтенсивно чеше вуха, сприяючи поширенню паразита по всій поверхні тіла. Тобто кліщ і його перехідні форми можуть знаходитись у будь-якому місці, де перебуває улюбленець.
Здорова тварина може “підхопити” ушного кліща наступними способами:
- під час контакту (навіть мимоволі) з інфікованою твариною;
- через предмет догляду, яким користувалась заражена собака;
- від людини, яка контактувала з хворим представником;
- за допомогою блох (вони можуть переносити личинки кліща);
- від матері (у щенячому віці).
Які тварини входять до групи ризику
Встановлено, що ушний кліщ найчастіше “нападає” на молодих собачок, які ще не досягли піврічного віку. Хвороба характеризується важким перебігом і розвитком ускладнень.
Підвищеною вразливістю до паразита володіють чотирилапі друзі з довгими вухами. Серед них: такси, спаніелі, йорки. Особливу групу ризику становлять собаки полювальних порід – вони можуть заразитися кліщем не лише від інших представників свого виду, але і від диких тварин.
Чи залежить захворювання від пори року
Ушний кліщ може “прикріпитися” до улюбленця в будь-яку пору року – на відміну від іксодових кліщів, цей паразит активний протягом зимового періоду. Їх розмноження не залежить від температури повітря, тривалості світлового дня та інших умов. Оскільки вони мешкають у слуховому проході, то періоду спокою в них немає. Це означає, що власник повинен бути насторожі навіть в сильні морози, не допускаючи контакту свого улюбленця з чужими собаками.
Симптоми вушного кліща
Підозрювати ушного кліща у собаки можна, помітивши в зовнішньому слуховому проході брудно-коричневу масу. Вона формується з шкірних лусочок, частинок зовнішніх покривів відпадлих паразитів, секрету вушних залоз. Все це змішується з гноєнням з пошкоджених ділянок епідермісу та екскрементами кліщів і призводить до сильного подразнення шкіри та запального процесу.
Інші симптоми ушного кліща:
- гіперемія шкірного покриву слухового проходу;
- сильний свербіж;
- набряклість вушних складок.
Собака нервує, трусить головою, часто чешеться. Під час чесання та трусіння вушами з зовнішнього слухового проходу можуть вилягати частинки накопиченої маси.
Фото вушного кліща
Діагностика
Діагностика ушного кліща у собак не відрізняється складністю: ветеринарний лікар під час огляду візьме матеріал з вуха і дослідить його під мікроскопом. При хронічній формі може знадобитися бактеріальне посівання вмісту слухового проходу, щоб визначити чутливість комахи до лікарських речовин і підібрати оптимальний препарат. У запущених випадках спеціаліст може призначити рентгенологічне обстеження або комп’ютерну томографію, щоб виявити стан внутрішнього вуха та оболонок мозку. Серед додаткових діагностичних процедур варто відзначити: бактеріальний аналіз, зіскоби, алергічні проби.
Чи можна виявити вушного кліща самостійно вдома
Бувають ситуації, коли не вдається провести мікроскопічне обстеження собаки в клініці. Перед тим як лікувати улюбленця від вушного кліща, можна самостійно виявити паразита в домашніх умовах. Для цього знадобиться ватна паличка, паперовий аркуш темного кольору та лупа. Взявши паличкою трохи нальоту з зовнішнього слухового проходу улюбленця, потрібно нанести його на папір. При наявності захворювання під лупою можна побачити рухомих кліщів світло-сірого відтінку.
Важливо: на початкових етапах розвитку патології популяція може бути невеликою. Тому ймовірність наявності комах у взятому матеріалі зменшується.
Лікування
Лікування вушного кліща у собак ґрунтується на обов’язковому застосуванні медикаментозних засобів. Без використання лікарських препаратів від паразита позбутися не вдасться. Власникові слід мати терпіння, оскільки процес може затягнутися на довгий час. Оскільки личинки комахи зберігаються в навколишньому середовищі, для профілактики повторного зараження потрібно ретельно обробити приміщення, де проживає собака, а також предмети догляду за нею.
Медикаментозна терапія
Препарати для лікування отодектозу у собак відрізняються за складом, виробником, формою випуску, ціною та іншими параметрами. Не рекомендується купувати засіб наобум: перед тим, як вивести паразита, потрібно проконсультуватися з фахівцем.
Найпопулярніші медикаментозні препарати від ушного кліща у собак представлені в таблиці.
| Назва | Форма випуску | Активний компонент | Ціна (руб) | Особливості застосування |
| Аміт | Краплі | Амітраз | 80 | Обов’язково в обидва вуха. Підходить для котів. |
| Івермек | Гель | Івермектин | 400 | Підходить для інших тварин |
| Отоведин | Краплі | Фітокомплекс | 60 | Використовують для очищення слухового проходу |
| Декор-2 | Діазинон | Перметрин | 80 | В обидва вуха |
| Барс | Краплі | Діазинон | 100 | Має протизапальний ефект |
| Ципам | Краплі | Циперметрин, амітраз | 150 | Підходить від блох та інших комах |
| Акаромектин | Спрей | Івермектин | 150 | Підходить від демодекозу, блох, вошей та інших паразитів |
| Амідель | Гель | Амітраз, лідокаїн, метилурацил | 180 | Має знеболювальний та регенеруючий ефект |
| Декта | Краплі | Фіпроніл, лідокаїн, хлорамфенікол | 120 | Усуває запалення та біль |
Народні методи лікування
Іноді власники собак використовують народні засоби для позбавлення свого улюбленця від ушного кліща. Популярністю користуються склади на основі керосину і рослинної олії, олії та йоду, міцного чаю. Іноді рослинну олію змішують з соком часнику. Такий підхід до терапії отодектозу не можна вважати правильним. По-перше, подібні склади, якщо й зможуть допомогти, то лише на ранніх стадіях розвитку хвороби, коли чисельність кліщів низька.
По-друге, часниковий сік, керосин, йод сильно подразнюють шкіру тварини. Нанесення цих компонентів на пошкоджену шкіру може призвести до опіків, а у випадку потрапляння у внутрішнє вухо – до повної глухоти.
Як підготувати вухо собаки для лікування
Перед тим як закапати краплі від ушного кліща, необхідно очистити вуха улюбленця від нагромадженого нальоту. Якщо собака противиться (не всі тварини стійко переносять цю процедуру, особливо якщо відчувають біль), краще виконувати процедуру разом з кимось. Для невеликих розмірів можна накинути на неї ковдру або завернути в рушник. Якщо тварина велика, слід використовувати маску.
Під час очищення потрібно дотримуватись наступних рекомендацій.
- Використовувати потрібно палички, а не ватні тампони або диски, оскільки існує ризик протискування нагромадженої маси всередину слухового проходу.
- Починати очищення слід з ділянок, розташованих близько до країв вуха, поступово просуваючись всередину.
- Рухи паличкою мають бути зовнішніми.
- Якщо маса суха, можна зволожити ватний кінець перекисем або хлоргексидином. Закапувати їх в вухо не можна.
- Бажано використовувати для очищення вух спеціально призначені для цієї цілі лосьйони.
- Якщо на вухах собаки росте довга шерсть, то на період лікування її потрібно стригти.
Чим небезпечний вушний кліщ у собак
Перед тим як поховати краплі від ушного кліща, необхідно очистити вуха улюбленця від нагромадженого нальоту. Якщо собака противиться (не всі тварини стійко переносять цю процедуру, особливо якщо відчувають біль), краще виконувати процедуру разом з кимось. Для невеликих розмірів можна накинути на неї ковдру або завернути в рушник. Якщо тварина велика, слід використовувати маску.
Під час очищення потрібно дотримуватись наступних рекомендацій.
- Використовувати потрібно палички, а не ватні тампони або диски, оскільки існує ризик протискування нагромадженої маси всередину слухового проходу.
- Починати очищення слід з ділянок, розташованих близько до країв вуха, поступово просуваючись всередину.
- Рухи паличкою мають бути зовнішніми.
- Якщо маса суха, можна зволожити ватний кінець перекисем або хлоргексидином. Закапувати їх в вухо не можна.
- Бажано використовувати для очищення вух спеціально призначені для цієї цілі лосьйони.
- Якщо на вухах собаки росте довга шерсть, то на період лікування її потрібно стригти.
Чи може людина заразитися вушним кліщем від собаки
Може. Хоча й рідко, але випадки розвитку отодектозу у людини також трапляються. Симптоми захворювання ті самі: свербіж, запальний процес, набряк слухового проходу, накопичення продуктів життєдіяльності комах.
Профілактика
Повністю запобігти зараженню ухним кліщем у тварини неможливо. Проте за допомогою профілактичних заходів можна знизити ризик розвитку захворювання. Для цього потрібно:
- не допускати контакту собаки з незнайомими сородичами;
- періодично ретельно оглядати тварину;
- при виявленні в вухах чотирилапого друга коричневого нальоту якомога швидше звернутися до клініки і пройти обстеження;
- періодично проводити профілактичне очищення спеціальними препаратами, які підбираються разом з ветеринарним лікарем з урахуванням протипоказань та інших нюансів.
Захворювання має сприятливий прогноз за умови своєчасного виявлення і правильного лікування. На початкових етапах розвитку отодектозу часто виявляється, що ухний кліщ зникає після однієї процедури очищення та застосування препарату. У запущених випадках потрібно мати терпіння, дотримуватися правил гігієни вух тварини, дотримуватися схеми терапії та підвищувати імунітет собаки.
