Український дизайн інтер’єру сьогодні — це не просто красиві картинки в журналах. Це жива тканина, виткана з глини, вишивки, бетонних фактур і світла, що проникає крізь високі вікна. Він говорить про нас: про стійкість, яка народжується в часи випробувань, про коріння, що не зникає під шаром сучасності, і про бажання створити простір, де душа відпочиває по-справжньому. Серед тих, хто задає тон цьому руху, — імена, відомі далеко за межами країни. Їхні роботи перемагають на Red Dot, потрапляють у списки Dezeen і ELLE Decor, а головне — змінюють те, як ми живемо щодня.
Сергій Махно, Слава Балбек, Вікторія Якуша, Юрій Зименко та команда YODEZEEN — ці митці не просто малюють плани. Вони створюють емоції, в яких українська душа зустрічається з глобальним світом. Їхні інтер’єри дихають, пахнуть деревом і глиною, запрошують торкнутися стіни і відчути тепло. Саме вони роблять український дизайн впізнаваним: не копіюванням скандинавського мінімалізму чи італійської розкоші, а власним голосом, що звучить дедалі голосніше.
У 2025–2026 роках, коли світ шукає автентичність і сталість, українські дизайнери опиняються в центрі уваги. Вони поєднують стародавні техніки з цифровими технологіями, відновлюють зруйновані простори і доводять, що краса може бути інструментом відновлення. Давайте розберемося, хто ці люди і чому їхні проєкти варті того, щоб про них говорити.
Від народних традицій до світового визнання: як формувався український дизайн інтер’єру
Корені сучасного українського дизайну сягають глибоко — у вишиті рушники, глиняні горщики і мазанки з білими стінами. Трипільські орнаменти, кераміка з петриківським розписом, дерево, яке зберігає тепло рук майстра, — усе це століттями формувало наше відчуття простору. Радянський період привніс функціоналізм і типовість: стандартні квартири, де комфорт вимірювався квадратними метрами, а не емоціями. Але вже тоді з’являлися сміливці, які експериментували з кольором і фактурою.
Після 1991 року настав час свободи. Київ, Львів, Одеса почали наповнюватися приватними студіями. Дизайнери вивчали Європу, але поверталися з бажанням сказати своє. Революція Гідності 2014-го стала каталізатором: раптом захотілося не просто краси, а ідентичності. А повномасштабне вторгнення 2022-го змусило переосмислити все. Простір став інструментом виживання і відновлення. Дизайнери почали створювати тимчасове житло для переселенців, ревіталізувати зруйновані будівлі і ще сильніше акцентувати українські матеріали — глину, дерево, лляні тканини.
Сьогодні український дизайн інтер’єру — це синтез. Мінімалізм, який не холодний, а теплий. Розкіш, яка не кричить, а шепоче. І завжди — історія, яку розповідає кожен куточок. Саме тому імена, про які ми поговоримо далі, відомі не тільки в Україні, а й у світі.
Сергій Махно: поет глини і натхненник Ukrainian Contemporary
Сергій Махно народився 1981 року в Києві і вже понад двадцять років перетворює кераміку на філосію життя. Заснована ним у 2003 році студія MAKHNO Studio — це не просто офіс, а лабораторія, де традиції оживають у сучасних формах. Його стиль називають Ukrainian Contemporary: мінімалізм, пронизаний японським вабі-сабі, українськими етнічними мотивами і любов’ю до недосконалості, яка робить простір живим.
Інтер’єри Махна не статичні. Вони дихають. У 2025 році студія презентувала «дихаючі стіни» — панелі з необпаленої глини, які природно регулюють вологість і температуру. Сім років експериментів — і результат, що поєднує давні техніки з сучасною екологією. Його власний будинок здобув золото на International Design Awards, а ресторан Frou Frou у Києві став іконою: стіни з авторською керамікою, гра текстур, ілюзія руху. Близько шестисот проєктів у шістнадцяти країнах — від приватних резиденцій з мармуровими поверхнями і вишитими мотивами до галереї предметного дизайну, де кераміка стає мистецтвом.
Махно колекціонує стародавню кераміку і сучасне українське мистецтво. Для нього дизайн — це не про тренди, а про душу. Він каже, що простір має обіймати людину, як добра розмова. І це відчувається: у його проєктах немає зайвого, але кожна деталь — важлива. Студія відкрила власне керамічне виробництво, і тепер кожна ваза чи світильник несе частку тієї самої філософії.
Слава Балбек і balbek bureau: архітектура, яка лікує і відновлює
Слава Балбек — архітектор, дизайнер і волонтер, який у 2018 році разом із Борисом Дороговим заснував balbek bureau. Закінчив Київський національний університет будівництва і архітектури, пройшов шлях від 2b.group до власної студії. Його підхід — це не просто естетика, а відповідальність. Коли почалося повномасштабне вторгнення, команда запустила RE:Ukraine System — серію соціальних ініціатив, від тимчасового житла для переселенців до захисту пам’яток.
Інтер’єри Балбека поєднують індустріальну чесність із теплом. Bursa Hotel у Києві — колишня промислова будівля, перетворена на сучасну оазу. Тут бетон співіснує з м’якими текстурами, а простір адаптується під людину. Студія проектує комерційні, корпоративні і житлові об’єкти, створює меблі під брендом propro і навіть володіє кількома кафе в Києві. Балбек — це дизайнер, який розуміє: простір може бути інструментом гідності в найскладніші часи.
Його роботи отримують міжнародні нагороди саме за те, що виходять за рамки краси. Вони функціональні, емоційні і завжди з повагою до контексту. У 2025–2026 роках бюро продовжує експерименти з адаптивним дизайном і VR-технологіями, показуючи, що українська архітектура не відстає від світу.
Вікторія Якуша: земляні форми і відродження українських ремесел
Вікторія Якуша заснувала студію Yakusha ще 2006 року, а в 2014-му запустила бренд FAINA. Її роботи — це гімн українській землі. Органічні форми, глиняні поверхні, які ніби виліплені руками, текстури, що нагадують коріння і стебла. Колекція FAINA стала сенсацією: меблі, освітлення і декор, натхненні традиційними ремеслами, але подані в сучасному ключі.
Офісний інтер’єр Yakusha потрапив у лонг-лист Dezeen Awards. Її дизайн — це не про тренди, а про повернення до коренів у часи, коли світ шукає автентичність. Зtista table — стіл, ніби виліплений з тіста, став символом філософії: прості матеріали, чесні форми, емоційний зв’язок. Якуша доводить, що український дизайн може бути глобальним, не втрачаючи ідентичності.
Юрій Зименко: розкіш, яка не кричить, а заворожує
Студія Yuriy Zimenko працює в Києві вже понад п’ятнадцять років. Лакшері-мінімалізм з яскравими акцентами — ось його фірмовий почерк. Квартири і будинки, де кожен елемент продуманий до дрібниць, меблі з гумором і характером, як-от шафи Roomy Wardrobe з золотими цифрами. Зименко створює проєкти в Україні і за кордоном, поєднуючи елегантність із практичністю.
Його інтер’єри — це історія про те, як розкіш може бути теплою і живою. Ніяких холодних музеїв — тільки простори, де хочеться жити.
YODEZEEN: глобальна майстерність з київським серцем
Артур Шарф і Артем Звєрєв заснували YODEZEEN 2010 року. Сьогодні студія має офіси в Києві, Майамі, Лос-Анджелесі, Дубаї та інших містах. Вони працюють з елітною нерухомістю: ресторани, готелі, приватні резиденції. Їхній стиль — timeless luxury, де сучасні технології зустрічаються з класичними пропорціями.
YODEZEEN — це про масштаб. Проєкти, які виглядають бездоганно через десять років. Вони доводять, що українські дизайнери можуть конкурувати на будь-якому ринку світу.
Інші зірки, які варто знати
Лера Бруміна приносить у Київ скандинавську спокійну естетику з українським теплом. Її кафе і квартири — про світло, натуральні матеріали і затишок. Денис Бєлєнко створює нішеві, дуже особисті інтер’єри, насичені мистецтвом. Команда ZIKZAK Architects спеціалізується на офісах і комерційних просторах, де функціональність зустрічається з креативом. Кожен з них додає свій колір до палітри українського дизайну.
Аналіз трендів у дизайні інтер’єру України 2025–2026 років
Сучасний український дизайн інтер’єру еволюціонує стрімко. На першому місці — сталість. Натуральні матеріали, переробка, локальні ресурси. Глина, дерево, камінь, лляні тканини — усе, що можна знайти в Україні, стає основою проєктів. Біофільний дизайн набирає обертів: рослини, природне світло, форми, натхненні природою.
Тиха розкіш (quiet luxury) перемагає кричущий гламур. Нейтральні палітри з теплими акцентами, якісні текстури, які приємно торкатися. Персоналізація на новому рівні: простір, створений під конкретну людину, з урахуванням її історії і потреб.
Цифрові технології допомагають, але не домінують. VR-візуалізація, параметричне проектування, «розумний дім» — усе це слугує комфорту. Післявоєнний контекст додає акцент на адаптивність: простори, які легко трансформувати, модульні рішення, відновлення історичних будівель.
Українські мотиви в сучасній інтерпретації — ще один ключовий тренд. Не пряме копіювання вишивки, а переосмислення: орнаменти в освітленні, кераміка з традиційними техніками, кольори землі і неба. Дизайн стає інструментом культурної дипломатії.
| Дизайнер / Студія | Основний стиль | Ключові матеріали | Сильна сторона |
|---|---|---|---|
| Сергій Махно | Ukrainian Contemporary + вабі-сабі | Глина, кераміка, дерево | Емоційний комфорт і інновації |
| Слава Балбек | Адаптивний мінімалізм | Бетон, текстиль, метал | Соціальна відповідальність |
| Вікторія Якуша | Органічний earth design | Глина, натуральні волокна | Відродження ремесел |
| Юрій Зименко | Лакшері-мінімалізм | Мармур, метал, текстури | Елегантні акценти |
Дані таблиці базуються на аналізі портфоліо студій станом на 2026 рік.
Тренди не стоять на місці. Вони відображають нас — людей, які хочуть жити в просторі, що підтримує, надихає і розповідає історію. Знайомство з цими дизайнерами — це не просто читання про інтер’єри. Це занурення в те, як Україна творить майбутнє вже сьогодні. І хто знає, можливо, наступний великий проєкт почнеться саме з вашого бажання створити щось особливе.