У цьому обговоренні ми окреслимо відмінності між аеробними та анаеробними вправами і як вони впливають на параметри продуктивності, такі як м’язова сила, вибухова потужність, швидкість і витривалість.
Аеробні проти Анаеробних Вправ
Фізичне навантаження людини підкріплюється трьома основними енергетичними системами. Адаптації в нашій фізіології завдяки фізичним тренуванням тісно пов’язані з навантаженнями, які накладаються на ці енергогенеруючі системи. Ефективність програми тренувань можна оцінити за її здатністю викликати сприятливі зміни в цих системах.
Аеробні вправи залежать від окислення субстратів для вироблення енергії, що потребує наявності кисню. Діяльність, що значною мірою живиться через цей механізм, називається аеробною. Це зазвичай тривалі заняття, що тривають понад дев’яносто секунд з низькою до помірної інтенсивністю. Ілюстративні приклади включають біг на біговій доріжці протягом двадцяти хвилин, плавання на відстань 1,6 кілометра або навіть розслаблений перегляд телебачення.
Навпаки, анаеробні вправи отримують енергію без участі кисню. Вони характеризуються короткими спалахами інтенсивної діяльності, що тривають менше двох хвилин, де енергія виробляється через молочнокислий і фосфагенний шляхи. Зразкові анаеробні вправи включають біг на 100 метрів, виконання присідань і підтягувань.
У цьому аналізі наша мета розглянути, як ці два типи вправ впливають на фізичні атрибути, такі як сила, потужність, швидкість і витривалість. Ми виступаємо за збалансований підхід до тренувань, який залучає кожну фізіологічну систему для всебічної фізичної підготовки та благополуччя.
Вплив Тренувань на Фізичні Атрибути
Хоча всі енергетичні системи задіяні під час будь-якої діяльності, одна може домінувати. Злиття цих систем справді складне, але порівняння аеробних і анаеробних навантажень може дати цінну інформацію.
Аеробні заняття покращують ефективність серцево-судинної системи і зменшують жирову тканину. Тривалі аеробні вправи сприяють витримці на помірній або низькій інтенсивності, що корисно для багатьох спортивних занять. Однак надмірні аеробні тренування можуть виснажувати м’язову масу, зменшуючи силу, швидкість і потужність. Це підтверджується прикладом марафонців, які зазвичай демонструють мінімальний вертикальний стрибок і низькі результати в жимі штанги. Крім того, аеробні тренування можуть знижувати анаеробні здібності, що робить їх менш ідеальними для тих, хто прагне до всебічної фізичної підготовки та оптимального здоров’я.
Анаеробні вправи, навпаки, зміцнюють здоров’я серцево-судинної системи та зменшують підшкірний жир, значно покращуючи потужність, швидкість і гіпертрофію м’язів. Ці тренування дозволяють максимальне навантаження протягом короткого часу. Що цікаво, на відміну від аеробних вправ, анаеробні тренування не погіршують аеробні можливості. Насправді, з належною структурою, анаеробні заняття можуть підвищити аеробну підготовку, зберігаючи м’язову масу.
Спортивні види, такі як баскетбол, футбол, гімнастика, бокс, легкоатлетичні змагання до 1,6 кілометрів, плавання до 370 метрів, волейбол, боротьба та важка атлетика в більшості базуються на анаеробній діяльності. Однак заняття, такі як біг на довгі дистанції, лижні гонки на довгі дистанції та плавання на відстань понад 1,4 кілометра, вимагають аеробної підготовки, що може не відповідати цілям спортсменів, які прагнуть всебічної фізичної підготовки та відмінного здоров’я.
