Сергій Петрович Лисак — український державний діяч, бригадний генерал Служби безпеки України, який пройшов шлях від оперативника спецпідрозділу до керівника ключових регіонів у найскладніші часи війни. Народжений в Одесі 21 грудня 1975 року, він понад два десятиліття присвятив роботі в органах державної безпеки, а з 2023 року очолював Дніпропетровську обласну військову адміністрацію, а з жовтня 2025-го — Одеську міську військову адміністрацію. Його кар’єра — це приклад поєднання тіньової роботи спецслужб з публічним керівництвом у кризових умовах.
Коротка відповідь на запит «хто такий Сергій Лисак» проста: це професіонал, який з перших днів повномасштабного вторгнення координував оборону регіонів, забезпечував логістику та безпеку, а тепер тримає форпост на півдні України. Але за цими сухими фактами ховається набагато глибша історія — історія людини, яка вміла діяти в тіні і водночас брати на себе відповідальність за цілі області.
Ранні роки та шлях у СБУ: від Одеси до спецпідрозділу
Сергій Лисак народився в Одесі — місті, де морське повітря змішується з запахом Привозу і де завжди відчувалася близькість до кордонів та морських шляхів. Саме тут сформувалися його перші уявлення про безпеку та відповідальність. Після школи він обрав шлях у систему державної безпеки, де пройшов усі щаблі від рядового оперативника до керівних посад.
Понад двадцять років Лисак служив у різних регіонах України — на Одещині, Вінниччині, Закарпатті. За деякими даними, він входив до елітного спецпідрозділу «Альфа» СБУ, де займався найскладнішими операціями. Робота в «Альфі» — це не просто служба, а постійна готовність до ризику, робота в умовах інформаційної тиші та необхідність приймати рішення за частки секунди. Такий досвід формує особливий характер: вміння зберігати холодну голову під тиском і бачити картину ширше, ніж здається на перший погляд.
У 2014–2015 та 2017 роках Лисак брав участь в антитерористичній операції на сході України. Він координував заходи з протидії диверсійно-розвідувальним групам противника. Це був період, коли фронт проходив не лише по лінії зіткнення, а й у тилу — через спроби дестабілізації регіонів. Досвід тих років став фундаментом для подальшої роботи в умовах повномасштабної війни.
Війна 2022 року: від Житомирщини до Дніпропетровщини
З початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Сергій Лисак опинився на передовій оборонної роботи. З травня 2020-го по липень 2022-го він очолював Управління СБУ в Житомирській області. Саме на цьому напрямку в перші тижні війни тривали запеклі бої, а диверсанти намагалися проникнути в тил. Лисак координував роботу з виявлення та нейтралізації загроз, забезпечував безпеку критичної інфраструктури та логістичних маршрутів.
26 березня 2022 року указом Президента Володимира Зеленського йому присвоїли звання бригадного генерала. Це визнання не лише особистих заслуг, а й ролі, яку відігравали підрозділи СБУ в перші, найгарячіші місяці оборони. Генеральське звання для людини з багаторічним досвідом спецслужб — це не просто формальність, а свідчення довіри в час, коли країна потребувала перевірених кадрів.
У липні 2022 року Лисак очолив Управління СБУ у Дніпропетровській області. Регіон став одним з ключових логістичних хабів України: звідси йшли потоки допомоги на фронт, тут формувалися оборонні рубежі, тут приймали евакуйованих. Перехід з СБУ на посаду голови обласної військової адміністрації у лютому 2023 року став логічним продовженням його роботи. Тепер він відповідав не лише за безпеку, а й за весь комплекс питань — від фортифікацій до гуманітарної допомоги та відновлення.
Керівництво Дніпропетровською ОВА: виклики та результати
На посаді голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак зосередився на кількох критичних напрямках. Перший — оборонна інфраструктура. Регіон межує з зоною бойових дій, тому будівництво фортифікаційних споруд, укриттів та систем ППО стало пріоритетом. Другий напрямок — логістика. Дніпропетровщина забезпечувала постачання озброєння, боєприпасів та гуманітарних вантажів на східні та південні фронти.
Третій аспект — підтримка населення. В умовах постійних обстрілів важливо було організувати евакуацію, медичну допомогу, відновлення пошкоджених об’єктів. Лисак часто з’являвся на місцях подій, спілкувався з військовими та цивільними, що створювало відчуття єдності та контролю. Його стиль керівництва поєднував жорсткість у питаннях безпеки з емпатією до людей, які опинилися в епіцентрі війни.
15 жовтня 2025 року Лисак подав заяву про звільнення з посади голови Дніпропетровської ОВА. Причини такого рішення публічно не деталізувалися, але перехід на нову посаду стався швидко. Вже наступного дня указом Президента його призначили начальником Одеської міської військової адміністрації Одеського району Одеської області. Це призначення відбулося на тлі важливих змін у керівництві Одеси, зокрема після позбавлення громадянства мера Геннадія Труханова.
Новий етап: Одеська міська військова адміністрація
Одеса завжди була особливим містом — портом, культурним центром, місцем, де перетинаються морські шляхи та економічні інтереси. У 2025 році, коли війна тривала, роль Одеси як форпосту на півдні стала ще більш критичною. Призначення Сергія Лисака на посаду начальника міської військової адміністрації свідчило про довіру до людини з досвідом СБУ та регіонального керівництва.
На новій посаді Лисак зосередився на посиленні обороноздатності регіону, захисті портової інфраструктури, забезпеченні безпеки населення та підтримці економічної стійкості. Одеса постійно перебуває під загрозою ракетних ударів та диверсій, тому поєднання досвіду спецслужбиста та державного управлінця виявилося затребуваним. Його робота включає координацію з військовими, контроль за дотриманням режиму воєнного стану, організацію цивільного захисту та взаємодію з міжнародними партнерами.
Цікаві факти про Сергія Лисака
Сергій Лисак — один з небагатьох керівників регіонів, хто поєднував досвід роботи в елітному спецпідрозділі «Альфа» з публічним державним управлінням у воєнний час.
Він отримав звання бригадного генерала саме в березні 2022 року — у період найінтенсивніших боїв за Київський та Житомирський напрямки.
Лисак працював у трьох різних регіонах України до призначення на високі посади: Одещині, Вінниччині та Закарпатті, що дало йому унікальне розуміння регіональних особливостей.
Перехід з посади голови УСБУ на посаду голови ОВА — рідкісний приклад, коли спецслужбовець отримує повноцінну цивільно-військову владу над областю.
У деклараціях Лисак вказує скромні активи, що відповідає стилю людини, яка десятиліттями працювала в умовах режиму секретності.
Ці факти ілюструють не лише кар’єрний шлях, а й характер людини, яка вміє зберігати баланс між тіньовою роботою та публічною відповідальністю.
Виклики та особливості керівництва в умовах війни
Керівництво регіоном у воєнний час — це постійний баланс між безпекою, економікою та гуманітарними питаннями. Сергій Лисак, маючи за плечима досвід СБУ, приніс у роботу особливий підхід: акцент на превентивних заходах, контролі за інформаційним простором та взаємодії з силовими структурами. У Дніпропетровській області це допомогло організувати ефективну логістику та фортифікаційну роботу. В Одесі такий досвід стає ще більш затребуваним через близькість до морського кордону та постійні загрози.
Однак війна висуває й нові виклики: необхідність швидко адаптуватися до змін на фронті, працювати в умовах енергетичної нестабільності, підтримувати моральний дух населення. Лисак неодноразово підкреслював важливість єдності цивільних та військових зусиль. Його публічні заяви часто стосувалися саме координації та взаємодопомоги.
Що далі: перспективи та значення фігури
Призначення Сергія Лисака на Одеську посаду в 2025 році показує, що Україна продовжує покладатися на перевірених фахівців з досвідом спецслужб та регіонального управління. У час, коли війна триває, такі кадри стають ключовими для забезпечення стійкості прифронтових та прикордонних регіонів.
Його історія — це не лише кар’єрна драбина, а й відображення еволюції української держави в умовах екзистенційної загрози. Від оперативника, який діяв у тіні, до генерала, який очолює цілі регіони, — цей шлях демонструє, як особиста відданість справі поєднується з державними потребами.
Сергій Лисак залишається фігурою, чия роль у забезпеченні безпеки та управління в кризові часи продовжує формуватися. Його досвід може стати прикладом для тих, хто обирає шлях служіння в органах безпеки та державного управління. У сучасній Україні такі люди — це не просто чиновники, а частина системи, яка тримає країну в найважчі моменти.