Державний секретар США Марко Рубіо попередив, що війна Росії проти України може вийти за межі двох країн і перерости у значно ширше регіональне протистояння. Заяву він зробив 8 жовтня в Лісабоні на завершальному етапі поїздки союзниками по НАТО — Ісландією, Грецією та Португалією.
Тривалий глухий кут, за його словами, здатний підштовхнути одну або обидві сторони до дедалі небезпечніших дій. Вашингтон вважає, що врегулювання зрештою можливе лише через переговори.
Ескалація може включати диверсії в сусідніх країнах НАТО, удари чи інші кроки, здатні швидко розширити масштаби бойових дій. Відповідаючи на запитання джерела, він зазначив, що це може «швидко перетворити війну між двома країнами на значно ширший і набагато небезпечніший регіональний конфлікт».
Саме цей ризик, додав держсекретар, мав би спонукати Москву й Київ до діалогу. «Зрештою, ми не вважаємо, що тут можливе військове вирішення, – сказав він. – Ми переконані, що ця війна має закінчитися, і врегулювання шляхом переговорів – це кращий і швидший шлях». Сполучені Штати залишаються готовими сприяти такому врегулюванню.
Оборонні інвестиції альянсу
Рубіо назвав зростання військових видатків НАТО інвестиціями в оборону, а не просто збільшенням витрат. Зміцнення окремих членів, на його думку, посилює весь альянс і потенціал стримування.
«Я не хочу вживати термін «більше витрачати», коли йдеться про більші інвестиції в оборону», – сказав він. При цьому згадав зобов’язання Португалії досягти цілей альянсу щодо інвестицій в оборону до 2035 року.
Такі заклики не варто сприймати як агресію. «Люди іноді сприймають цей заклик інвестувати більше в оборону як щось вороже. Це не є чимось ворожим», – підкреслив він.
НАТО є по суті оборонним альянсом, а його авторитет залежить від потенціалу членів. Країни перебувають у різних умовах і не можуть робити однаковий внесок. Водночас кожна має розвивати максимально можливі оборонні спроможності.
На запитання, чи зможуть європейські союзники й надалі покладатися на США на тлі можливих змін американської військової присутності в Європі, він наголосив на потребі зберігати сильний потенціал стримування. Подробиць щодо майбутнього розміщення американських військ не навів. Члени альянсу, за його словами, поділяють відповідальність за боєздатність.
Він також закликав поглиблювати співпрацю у сфері передових озброєнь і забезпечувати взаємосумісність, щоб союзники могли ефективно діяти спільно. Позиція Вашингтона така: європейські партнери мають брати більше відповідальності за власну оборону і водночас зберігати тісні військові зв’язки зі Сполученими Штатами.
Позиції Києва та Москви
Тим часом президент України Володимир Зеленський повідомив, що українська переговорна команда цього тижня відвідає США. У Прилуках він сказав журналістам: «Безумовно, хотіли би звернути увагу на перемовний трек, тому що, на наш погляд, США повинні підняти градус санкційними кроками й іншими, і фінансовою допомогою, і окремою допомогою протиповітряної оборони для України, і такими кроками показувати Путіну і змушувати його сісти за стіл перемовин».
7 жовтня речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий заявив, що Україна готова до кількох режимів припинення вогню. Питання лише в готовності Росії. Йдеться про п’ять форматів, про які раніше згадував міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Це повне і безумовне припинення вогню, перемир’я в Чорному морі за посередництва Туреччини та Єгипту, продовольче перемир’я за посередництва Індії й енергетичне перемир’я за посередництва США.
1 жовтня на дискусійному клубі «Валдай» під Москвою російський лідер Володимир Путін офіційно відкинув пропозицію про обопільне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та цивільних суднах. Він назвав ініціативу «безглуздою». Умови потенційного енергетичного перемир’я, яке обговорювалося за посередництва США, на його думку, не відповідають інтересам Москви.
Джерело зазначає, що на тлі спроб США відновити мирні переговори Кремль повторив небажання йти на будь-які суттєві компроміси щодо припинення війни проти України.