Розуміння та наслідки остеопорозу: розрідження структури кісток
Остеопороз – це стан, що характеризується зменшенням кісткової тканини, який виникає внаслідок різних підпорядкованих факторів, серед яких найбільш помітний – метаболізм кальцію. Спадковість до цього захворювання зростає, коли харчування містить недостатньо кальцію і його засвоєння порушене. Крім того, вибір способу життя та гормональні коливання значно впливають на метаболізм кісток. Симптоми на кшталт м’язових судом і м’якшення кісток слугують загальними показниками недостатності кальцію.
Кісткова тканина проходить процес безперервного оновлення. Пік кісткової маси зазвичай досягається у віці 25-30 років, однак після 40 років люди відчувають поступове зменшення щільності кісток приблизно на 0,5% щорічно. Це явище прискорюється у жінок, особливо після менопаузи, оскільки вони істотно мають на 30% менше кісткової маси, ніж чоловіки. Відповідно, ймовірність переломів кісток серед жінок в 6-7 разів вища. Найбільш поширеними переломами, пов’язаними з остеопорозом, є переломи хребців, а переломи шийки стегна становлять найбільший ризик.
Різні форми остеопорозу
Остеопороз поділяється на два основних типи: первинний та вторинний. Первинний остеопороз в основному є наслідком старіння та менопаузи, тоді як вторинний остеопороз може виникати через різні захворювання, такі як анорексія, целіакія, алкоголізм, певні пухлини чи як побічний ефект від деяких ліків. Часто безсимптомний на ранніх стадіях, остеопороз часто залишаються непоміченим до виникнення перелому; однак він може проявлятись болями в спині або помітною деформацією хребта (кифоз). В Естонії статистика показує, що третина жінок старше 60 років та половина чоловіків старше 70 років страждають від цього стану. Без належних профілактичних стратегій очікується зростання випадків остеопорозу через збільшення середньої тривалості життя у регіоні.
Діагностика, профілактика та лікування остеопорозу
Діагностика
Зазвичай остеопороз не викликає явного болю; він залишається прихованим станом, який часто виявляється лише після перелому. Можуть з’явитися ознаки, такі як болі в спині та деформація хребта. Значна частина естонського населення, а саме кожна третя жінка старше 60 років та 50% чоловіків старше 70 років, діагностується з остеопорозом, що свідчить про тривожну тенденцію, яка потребує втручання.
Профілактика
Основи профілактики остеопорозу слід закладати в дитинстві. Оскільки кістки розвивають міцність та густу в молодості, прогресування остеопорозу в подальшому житті значно сповільнюється.
ТРИ ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ МАЮТЬ БУТИ ВИКОНАНІ:
- Харчування повинно бути багатим на кальцій, вітамін D і білки. Продукти, такі як молочні вироби та жирна риба є відмінними джерелами. Дослідження показують, що літні люди, які споживають значну кількість білків тваринного походження разом з адекватним споживанням кальцію (більше 800 мг/добу), мають менше переломів, у той час як низьке споживання кальцію разом із високим споживанням тваринного білка корелює з підвищеним ризиком переломів.
- Регулярна фізична активність є життєво важливою. Заняття рухливими активностями на вулиці сприяють збереженню міцних кісток. Вправи, що зосереджуються на силовому тренуванні, особливо корисні для зменшення втрати густини кісток і ризику падінь. Для літніх людей рекомендується додати силове тренування та нордичну ходьбу до їхнього розпорядку 3-4 рази на тиждень протягом щонайменше півгодини.
УНИКАЙТЕ ЇЖІ І ЗВИЧОК ЖИТТЯ, ЩО СПРИЯЮТЬ ВТРАТІ КАЛЬЦІЮ:
- Кислі фрукти, соки та оцет;
- Газовані напої;
- Вживання алкоголю та куріння;
- Овочі з високим вмістом оксалової кислоти, такі як шпинат, ревінь та щавель;
- Надмірне споживання білків, цукрів і солі;
- Перебір з вітаміном C з добавок та зернової кави.
Існує безліч фармакологічних підходів до лікування остеопорозу; проте ці методи лікування завжди повинні доповнюватися фізичною активністю та уважним підходом до харчування.
