Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан заявила про очікування ухвалення Верховною Радою України закону про освіту національних меншин. Це має розблокувати подальший прогрес України на шляху до членства в Євросоюзі.
Заява прозвучала перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі 12 жовтня.
«Сьогодні закон про освіту національних меншин перебуває на розгляді Верховної Ради України. Це результат двосторонньої домовленості, якої ми досягли під час переговорів з українською стороною у травні та червні», – сказала Орбан.
Минулого тижня законопроєкт схвалив парламентський комітет із питань освіти. Тепер його винесено на розгляд парламенту.
«Ми очікуємо, що його ухвалять сьогодні, тому я з великим нетерпінням чекаю новин із Києва», – заявила Орбан.
Вона подякувала українським та угорським експертам і політикам за підготовку домовленостей. Вони відповідають угорським та європейським інтересам.
«Це наближає нас ще на один крок до проведення міжурядової конференції з Україною», – додала представниця Угорщини.
Орбан уточнила, що схвалення законопроєкту комітетом 6 жовтня було необхідною умовою для погодження Угорщиною технічних документів. Вони потрібні для відкриття другого та третього переговорних кластерів.
Будапешт має намір стежити за виконанням закону після його ухвалення. Це відбуватиметься в межах двостороннього механізму за участю представників угорської меншини Закарпаття.
Сигнал від Єврокомісії про розширення
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила про перспективу проведення найближчими днями чотирьох міжурядових конференцій. Вони стосуються України, Молдови, Албанії та Чорногорії.
Це стало можливим після рішення держав-членів ЄС, ухваленого напередодні.
«Це чіткий сигнал, що процес розширення рухається вперед. Наші країни-лідери виконують свої зобов’язання. І ми також виконуємо свої», – сказала Кос.
Вона окремо відзначила зусилля України на шляху до членства в ЄС.
«Особливо у випадку України це справді демонструє надзвичайну рішучість на шляху до членства в ЄС», – наголосила єврокомісарка.
За словами Кос, немає іншої країни, яка б одночасно воювала за своє виживання, проводила реформи й просувалася в переговорному процесі щодо вступу до Євросоюзу.
«Покажіть мені іншу країну у світі, яка здатна на таке. Це лише Україна», – заявила вона.
Йдеться про відкриття переговорних кластерів 2 «Внутрішній ринок» та 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Угорщина раніше блокувала просування України на цьому етапі через вимоги щодо забезпечення освітніх прав угорської меншини.
7 жовтня посли держав ЄС погодили подальші процедурні кроки для відкриття цих кластерів. Остаточне рішення залишалося залежним від ухвалення законодавчих змін в Україні.
Що передбачає законопроєкт №16119
Законопроєкт №16119 передбачає зміни до українського законодавства щодо права на освіту корінних народів та осіб, які належать до національних меншин.
6 жовтня парламентський комітет з питань освіти, науки та інновацій розглянув документ за участі віцепрем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволода Ченцова і міністра освіти і науки Андрія Бутенка. Комітет рекомендував Верховній Раді схвалити його за основу і в цілому.
Голова комітету Сергій Бабак наголосив, що українська мова була і залишається державною мовою освітнього процесу. Законопроєкт цього не змінює.
Водночас документ чіткіше визначає, як поряд із державною мовою можуть використовуватися мови корінних народів України та національних меншин, що є офіційними мовами ЄС.
Також з’являється поняття закладу загальної середньої освіти зі статусом закладу нацменшини (спільноти). Щоб претендувати на цей статус, в закладі повинно бути 50%+1 учнів, які навчаються мовою нацменшини. Це стосується виключно мов ЄС.