Засідання дискусійного клубу «Валдай» цього року перенесли із Сочі до Підмосков’я. Рішення ухвалили на вимогу служби безпеки Володимира Путіна через загрозу атак дронів ЗСУ. Зміна місця свідчить про зростання занепокоєння Кремля: російський лідер може опинитися в зоні ризику через українські безпілотники.
1 жовтня 2026 року Путін відповідав на запитання в Істрі. Він повторив, що Росія «не розпочала війну», а конфлікт став відповіддю на дії НАТО та України. Більшість країн світу вважає вторгнення неспровокованою збройною агресією.
Нейтралітет, ядерна «рушниця» і Калінінград
Путін заявив, що Україна має залишатися нейтральною державою. Він посилався на декларацію, на основі якої вона «отримала незалежність».
«У декларації написано, що нейтральна держава. Ми завжди… виходили з того, що Україна – нейтральна держава. А потім раптом вони внесли до Конституції ціль вступу до НАТО. Але це інша історія зовсім, у тому числі і для безпеки Російської Федерації. І це теж одна з причин конфлікту, який триває досі», – сказав він.
Йдеться не про Акт проголошення незалежності від 24 серпня 1991 року. У ньому прямої вказівки на нейтральний статус немає. Мається на увазі Декларація про державний суверенітет Української РСР від 16 липня 1990 року. Тоді республіка проголосила намір стати постійно нейтральною і не входити до військових блоків.
Понад два десятиліття Україна дотримувалася цього принципу. Положення про «незворотність євроатлантичного курсу» внесли до Конституції у лютому 2019 року. Це сталося через п’ять років після початку агресії РФ у лютому 2014-го, коли були окуповані Крим і частина Донбасу. П’ятий президент Петро Порошенко називав причиною рішення саме цю агресію.
Путін порівняв ядерну зброю з рушницею, яка висить на стіні. Ситуацію в Європі та світі він назвав «дуже небезпечною» і знову звинуватив Захід в агресивних намірах. Він згадав розвал СРСР і попередив про сценарій із «фатальними наслідками».
У арсеналі кількох країн є зброя, «здатна знищити все живе». «Чи можемо ми бути впевнені в тому, що така зброя не буде застосована?» – запитав Путін і відповів негативно. За театральним принципом рушниця на сцені має вистрілити. «Закони боротьби за виживання діють не тільки в живій природі, а й у соціальних спільнотах», – додав він. Росія може бути змушена вдатися до крайніх заходів. Водночас він сказав, що треба зробити так, щоб рушниця не вистрілила.
Війни, за його словами, існуватимуть і далі, але їх варто вести «гуманно». Він запропонував нову конвенцію про бойові дії з огляду на штучний інтелект. Згадав радянського офіцера Станіслава Петрова, який у 1983 році не діяв за протоколом після сигналу про ядерний напад. Штучний інтелект, на думку Путіна, вчинив би інакше.
На тлі напруженості з Європою він відповів на погрози щодо Калінінградської області. «Це не залякування. Це відповідь на спроби залякати нас».
«Якщо дійде до прямого нападу на Російську Федерацію, на порядку денному неминуче з’явиться питання про застосування всіх засобів», – сказав Путін. Сил і засобів у Росії менше, ніж у Європи, тож у разі війни Москва використає «конкурентну перевагу». При цьому він заявив, що Росія «нікому не загрожує».
Участь західних країн в ударах по території Росії Москва вважає загрозою. Удари по Європі не обов’язкові, але загрози «відстежуватимуть».
28 вересня Росія попередила країни НАТО: у разі спроби відрізати Калінінград військові можуть застосувати всі засоби, включно з ядерною зброєю. Посольство Росії в Бельгії опублікувало текст про «ескалацію військово-політичної ситуації навколо Калінінградської області». У ньому йдеться про «провокаційні заяви» і навчання НАТО. Ризик «прямого збройного зіткнення» зростає, а Росія готова застосувати весь арсенал для захисту території. Про ядерну зброю прямо не сказано, але згадка «всього арсеналу» на це вказує.
Міністр оборони Латвії Райвіс Мелніс не бачить безпосередньої ядерної загрози. Головним занепокоєнням він назвав гібридні атаки. «На даний момент я не бачу безпосередньої загрози», – сказав Мелніс.
Генсекретар НАТО Марк Рютте 30 вересня на запитання, чи став реальним ризик ядерної зброї проти країн Балтії, відповів: «Ні, не став». Днем раніше він пояснив, що відповіді альянсу на гібридні атаки не завжди публічні.
«Щодо слова «гібридний» – я вже неодноразово казав, що воно звучить дещо м’яко й невинно. Зрештою, йдеться про тактику «сірої зони»: це можуть бути безпілотники, диверсії чи навіть кібератаки», – сказав Рютте в Брюсселі. У НАТО є всі варіанти реагування.
Представниця НАТО Еллісон Гарт назвала риторику Москви безвідповідальною. Альянс уже формально відповів і засудив погрози силою. Дії НАТО Росії не загрожують. «У нас є все необхідне, щоб захистити кожен дюйм території союзників, і ми залишаємося сильними, готовими і здатними протистояти будь-якій загрозі».
Оцінки аналітиків і пожежа за 100 кілометрів
Керівник аналітичного центру «Ділова столиця» Вадим Денисенко написав, що суть промови проста: Україна має здатися, Європа має домовлятися з РФ, щоб не було великої війни. Нового, на його думку, не прозвучало.
«Росія буде продовжувати війну поки так буде потрібно Путіну; всі вважають, що за півтора роки Росія захопить Донбас, то навіщо його захищати; якщо хтось захоче захопити Росію, то буде ядерний удар (спойлер – не буде); давайте домовлятися і великої війни не буде».
Денисенко також зауважив: «Путін має дуже сильне есхатологічне мислення і наступні пів року він розглядає як таку собі битву «добра і зла», де він переможе всіх і досягне головної цілі свого життя – розвалу НАТО та ЄС. Цього не станеться. Але він в це вірить і це важливий психологічний аспект для розуміння того, як буде далі розвиватися ситуація».
Голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак відзначив звичні тези про причини війни, розширення НАТО, Віктора Януковича і Європу. Новим він назвав опис майбутнього світу.
«Путін фактично сказав – не чекайте швидкого повернення до якоїсь «нормальності», конфлікти триватимуть, а світ увійшов у довгий період перебудови». Це означає, що Москва більше не продає ілюзію швидких предметних перемовин. Росія житиме в новій реальності і намагатися воювати та погрожувати всіма видами зброї, включно з ядерною.
«Політтехнологи Путіна взагалі писали весь текст його виступу так, наче нас не існує в принципі. Бо воює ж він не з нами. Бо ми ж, як каже Путін, «управляємось Заходом»». Шлінчак переконаний, що в цих розмовах більше торгу про місце за столом Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна, ніж про плани щодо України.
«Тобто в голові царя одне – де він, де схиляння голів перед російським нашестям і де визнання його як лідера світу. За це він зараз і воює, вбиваючи сотні тисяч життів. Чи не завелика ціна за велич бандита з підворітні?»
Того ж вечора, 1 жовтня, на Краснозаводському хімічному заводі в Московській області сталася сильна пожежа. Місцеві жителі стверджують, що їй передував щонайменше один потужний вибух. За повідомленнями, загинули семеро людей, один корпус повністю зруйнований. Усередині перебували 44 особи, 40 евакуювали, пошуки тривали. Попередня версія – інцидент технічного характеру.
Краснозаводськ лежить за 100 км від Істри, де виступав Путін. Завод входить до «Ростеху» і виконує замовлення міноборони, МВС та інших силових структур. Він виробляє сигнальні та освітлювальні засоби, засоби захисту літальних апаратів і антитерористичні засоби. У 2025 році підприємство вже зазнавало українських ударів.