Ентерит у собак – запальний процес у слизовій оболонці тонкого кишечника, що характеризується гострим перебігом і сильним інтоксикаційним синдромом. Хвороба часто супроводжується ураженням інших ділянок шлунково-кишкового тракту і серцевого м’язу. Найчастіше діагностується у цуценят, проте відсутність своєчасного лікування призводить до загибелі собаки в 100% випадків.
Особливості та види захворювання
Розвиток ентериту у собак відбувається внаслідок проникнення в організм вірусів: паравовірусу та коронавірусу. Тому виділяють два типи хвороби: паравовірусний та коронавірусний ентерит. Також існує змішана форма захворювання, яка включає запалення бактеріального походження та захворювання, спричинені іншими неінфекційними причинами (наприклад, неправильним харчуванням). Найбільшою небезпекою для життя улюбленця є вірусні ентерити.
Паравовірус, потрапляючи в організм, починає дуже швидко розмножуватися. Слизова оболонка кишечника за короткий час піддається руйнуванню, ерозії та некрозу. Паралельно інфекція проникає в серце, де знищує клітини міокарда.
Крім того, перебуваючи в кров’яному руслі, паравовірус “з’їдає” стінки кровоносних судин та змінює склад крові. Все це відбувається настільки стрімко, що коли з’являються перші ознаки хвороби, судини, серце та кишечник вже піддалися структурним змінам. Надзвичайне отруєння організму собаки токсинами вірусу може призвести до летального випадку у перші дні хвороби.
Коронавірус виявляє менш потужний вплив і не зачіпає серцевий м’яз. Проте і в цьому випадку без своєчасного та правильного лікування тварина загине.
Інкубаційний період при ентериті складає від 2 до 10 днів. Для виділяючихся в цей час вірусів характерна висока стійкість до температурних умов та дезинфікуючих засобів. Так, в звичайних домашніх умовах вони можуть зберігати життєздатність до 5-6 місяців і більше.
Причини ентериту в собак
Виділяють кілька причин, з яких чотирилапий друг може заразитися ентеритом.
- Не проведена вакцинація. Усім цуценятам потрібно ставити щеплення від ентериту. В іншому випадку малюк може захворіти на вірус, навіть не виходячи з дому (понюхавши взуття господаря).
- Неправильне харчування. Це часта причина невірусного ентериту. Тонкий кишечник (а також шлунок і товста кишка) запалюється при надмірно високій або низькій температурі їжі, великій кількості спецій та інших непідходящих для собаки компонентів. Ентерит може спричинити різка зміна раціону, раннє відлучення від матері, низькоякісна їжа, отруєння та інше.
- Слабка імунна система. Робить улюбленця вразливим до вірусів і бактерій.
- Глисти. Велика кількість паразитів у собаки ослаблює імунітет, порушує травлення та сприяє запаленню слизової оболонки травної системи.
Як собака може заразитися вірусним ентеритом
Так як вірус здатний зберігати життєздатність протягом тривалого періоду часу, будь-які виділення (кал, сеча, слина, блювотина та інші) хворої тварини на вулиці є небезпечним джерелом інфекції для здорової собаки. Пес може заразитися при обнюхуванні, злизуванні інфікованого місця, а потім облизуванні. Вірус може перебувати де завгодно: на траві, у лужі, на паличці, яку господар підібрав, щоб погратися зі своїм улюбленцем.
Існує висока ймовірність зараження ентеритом при безпосередньому контакті тварин – достатньо просто обнюхати зараженого собаку (вона може виглядати здоровою). Навіть повністю домашня собака може захворіти на запалення кишечника, якщо господар принесе вірус додому на підошві.
Симптоми ентериту
Незалежно від виду ентериту у собак, спостерігаються такі симптоми:
- часта блювота;
- часта діарея;
- гнилий запах у калі;
- виснаження;
- апатія.
Кишкова та серцева форми характеризуються різними ознаками (додатково до вищезазначених).
| Кишковий ентерит | Серцевий ентерит |
| Слабкість | Вялість, сонливість у тварини |
| Нормальна або трохи підвищена температура тіла | Утруднене або майже непомітне дихання |
| Біль у животі (реагує на дотик) | Блідість, синюватість слизових оболонок |
| Можлива втрата апетиту або його збереження | Холодні лапи |
| Урчання в животі | Непомітний пульс |
Варто звернути увагу: перед тим як лікувати домашню тварину, необхідно визначити тип захворювання та збудника. Це можливо лише шляхом лабораторної діагностики. Зволікання може коштувати собаці життя, тому слід негайно відвести її до ветеринарної клініки.
Діагностика ентериту
Незважаючи на те, що кожна хвилина має велике значення, собаці доведеться здати мочу, кров і кал для дослідження. За допомогою цих лабораторних аналізів лікар зможе встановити вірусний характер ентериту та відрізнити його від чуми, гельмінтозу, гепатиту, гастроентериту та інших захворювань. Результати досліджень дозволять визначити причину поносу та блювоти: вірус, бактерії, отруєння або інші фактори, в залежності від яких буде призначено відповідне лікування.
Лікування ентериту в собак
Лікування ентериту у собак може проводитися як у стаціонарних умовах, так і в домашніх умовах, залежно від стану тварини. Схему терапії визначає спеціаліст на підставі даних лабораторних досліджень та стану собаки. Лікувальні заходи мають комплексний характер і спрямовані на вирішення таких завдань:
- Знищити вірус.
- Передбачити обезволоження організму.
- Зупинити діарею та блювоту.
- Вивести токсини з організму.
- Підсилити та стимулювати активність імунної системи.
- Нормалізувати функціонування ШКТ та серця.
На зауваження: для лікування використовують переважно ін’єкційні форми препаратів, оскільки стан ШКТ утруднює нормальне засвоєння лікарських речовин.
З припущенням правильно складеної та своєчасно наданої терапії покращення стане помітним вже протягом першого дня після початку лікування.
Медикаментозне лікування
При ентериті рекомендуються такі групи лікарських препаратів.
| Тип | Дія | Препарат |
| Противірусні (сироватки, імуноглобуліни та інші) | Перешкоджають подальшому розмноженню вірусів, стимулюють імунітет, сприяють відновленню клітин | Фоспренил, Імунофан, Циклоферон, Гіскан, Вітакан |
| Регідратаційні | Відновлюють водний баланс | Трісоль, р-р Рінгера-Локка |
| Детоксикаційні | Виводять токсини | Гемодез, Гідролізин, Сирепар, Ентеросгель |
| Протиблювотні | Зупиняють блювоту | Серенія, Церукал |
| Знеболюючі | Усувають болевий синдром | Но-Шпа |
| Кровозупинні | Підвищують згортання крові (при її присутності в фекаліях або рвотних масах) | Вікасол, Етамзилат |
| Для підтримання ССС | Стимулюють серцеву активність, нормалізують його трофіку та насичення киснем | Кордіамін, Сульфокамфокаїн, Рібоксин |
| Антибактеріальні | Для усунення та профілактики розвитку бактеріальної інфекції | Цефазолін, Амоксициллін |
| Пробіотики | Нормалізація мікрофлори в кишечнику | Бактонеотим |
Можливе призначення додаткових препаратів. Наприклад, якщо ентерит викликаний або ускладнений глистами, лікар випише антигельмінтний засіб, що відповідає віку тварини та особливостям клінічного випадку.
Промивання шлунка та кишечника
При вірусному ентериті рекомендується промивання кишечника та шлунка за допомогою шприцування. Це надає можливість запобігти або знизити інтенсивність процесів гнійовання та бродіння.
Розчин готують із окропленої окропеної води температури кімнати та декількох кристаликів марганцовки. Коли вона розчиниться (вода має бути слаборожевою), потрібно налити рідину у шприц та ввести у задній прохід улюбленця.
Клізми потрібно ставити до тих пір, поки витікаюча з кишечника рідина не стане чистою. Те саме стосується введення розчину у рот – під час блювоти витікати має тільки введена вода.
Дієта
Велике значення в лікуванні ентериту у собак має правильне харчування. Тварина повинна перебувати на повному голодуванні протягом перших днів захворювання. Запалений шлунково-кишковий тракт не зможе прийняти та, тим паче, переварити їжу. Крім того, їжа (навіть якщо вона вийде назад у вигляді блювоти) забере додаткові енергетичні затрати від ослабленого організму. Єдине, що має бути у собаки постійно поруч – миска з чистою окропленою водою.
По мірі нормалізації стану улюбленця йому можна починати вводити їжу у рідкому вигляді. Це можуть бути нежирні бульйони, крупи, варені на воді (рис, вівсяні пластівці). Через тиждень допускається годування відвареною нежирною рибою, звільненою від кісточок, відвареним яйцем і/або курячим білим м’ясом. Для відновлення діяльності ШКТ їжу потрібно давати часто і маленькими порціями, в розмеленому вигляді.
Увага: ні в якому разі не можна годувати собаку жирними, молочними та сирими продуктами!
Додаткові лікувальні заходи
Лікування в домашніх умовах вірусного ентериту передбачає щоденну санітарну обробку не тільки тих предметів, з якими собака має безпосереднє стикання (повідок, миска, підстилка та інші), але й всього приміщення. Речі улюбленця потрібно кип’ятити, якщо можливо, краще замінити на нові (старі рекомендують спалити). Предмети інтер’єру слід обробляти дезінфікуючими засобами. В ідеалі – житло бажано проквасити. Усі ці заходи запобігатимуть повторному зараженню домашнього улюбленця.
Профілактичні заходи
Профілактика ентериту у собак полягає в наступному:
- Своєчасно робити прививку;
- Огородити улюбленця від посторонніх “знайомств”;
- Дотримуватися санітарно-гігієнічних норм в будинку;
- Зберігати місце собаки в чистоті;
- Уважно ставитися до змін у стані тварини та вчасно звертатися до ветеринарного лікаря.
Чи може людина або інші тварини заразитися ентеритом
Так, віруси ентериту не передаються від собак до людей та інших тварин, що не належать до родини собачих. Отже, хворобливий пес не становить небезпеки для людей та інших тварин.
Які вакцини можна застосовувати проти ентериту в собак
В профілактиці парвовірусного ентериту застосовують вакцини як російського, так і зарубіжного виробництва. Серед них: Нобівак, Гексодог, Пентодог, Мультикан та інші. Деякі препарати мають профілактичну дію не тільки стосовно парвовірусу, але й коронавірусу (Мультикан).
За якою схемою ставлять щеплення від ентериту
У перший раз вакцину ставлять цуценятам в віці трохи більше 1 місяця. Потім вакцинація проходить за схемою: 2 рази з перервою в 3-4 тижні. Схему встановлюють індивідуально, залежно від фізичного стану цуценяти, інших прививок, дегельмінтизації та інших факторів. Після досягнення річного віку прививати собак треба один раз на рік.
Чи може щеплений собака заразитися ентеритом
Вакцинація домашньої тварини максимально знижує ризик зараження вірусним ентеритом. Однак ймовірність захворювання все ж таки залишається і становить близько 5%. Це можливо пов’язано з недостатньою доглядом за собакою, слабким імунітетом, наявністю хронічних захворювань ШКТ. Однак навіть у разі розвитку у тварини цієї небезпечної хвороби, вона протікає в менш вираженій формі і легше піддається терапії. Смерть собаки в такому випадку майже виключена.
Чим небезпечний ентерит для собаки: ускладнення
На жаль, не всі виліковані тварини повертаються до нормального стану після хвороби. Після ентериту у собаки можуть виникнути такі наслідки і ускладнення:
- Заростання (спайки) в кишечнику;
- Загортання ШКТ (непроходимість);
- Прорив стінки тонкої кишки;
- Серцева недостатність;
- Перитоніт (запалення черевної порожнини);
- Міокардит (запалення серцевого м’яза);
- Запалення підшлункової залози, печінки;
- Безпліддя у самок;
- Параліч кінцівок та інші ускладнення.
Які собаки входять до групи ризику
Частіше за все вірусний ентерит пошкоджує цуценят та молодих тварин. Це пов’язано з тим, що парвовірус “любить” молоді, ділються тканини, в яких його розмноження відбувається найактивніше і стрімко. Літні собаки рідко хворіють на цю хворобу.
Серед порід немає особливої схильності до цього захворювання. Однак існують різниці в перебігу хвороби: важче, ніж інші, переносять ентерит добермани, овчарки та віппети. Щодо статі зауважено, що кобелі більше схильні до захворювання, ніж суки.
Відмінності ентериту від чумки
Клінічна картина ентериту у собак схожа з тією, що спостерігається при чумці, але все ж має свої відмінності:
- відсутні гнійні виділення з очей тварини;
- немає ураження нервової системи;
- легені не пошкоджені;
- при ентериті можливе різке підвищення температури до 41 ˚С.
Чи може собака захворіти на ентерит ще раз
Так, якщо собака захворіла на ентерит та після цього одужала, то ймовірність повторного зараження все одно залишається. Втішаючим фактом є те, що захворювання буде протікати в більш легкій формі, а ймовірність загибелі улюбленця при цьому знижується до мінімуму.
Який прогноз захворювання
При відсутності своєчасної ветеринарної допомоги прогноз хвороби, на жаль, неблагоприятний: смертність у цуценят від парвовірусу становить майже 90-95%, а у дорослих – половину захворілих тварин. При коронавірусній інфекції показники менше, але ризик втратити улюбленця залишається високим.
Запобігти загибелі улюбленої тварини від вірусного ентериту може лише своєчасна вакцинація та уважне й чутливе ставлення господаря.
