Що таке думскролінг
Думскролінг, який походить від слів “дум” — що символізує безвихідь і неминучість — і “скролінг”, позначає компульсивне захоплення тривожними новинами, незважаючи на їх депресивний і неспокійний характер. Схоже висловлення, “думсерфінг”, іноді вживається для позначення навмисного пошуку такого типу негативного контенту.
Якщо ви виявляєте, що витрачаєте значні обсяги часу — будь то кілька митей чи тривалі години — занурені в тривожні новини на шкоду власним обов’язкам чи відпочинку, можливо, ви демонструєте ознаки думскролінгу. Емоційна буря, пов’язана із цією звичкою, часто порівнюється зі спотиканням у “кролячій норі”, з якої вибратися важко.
Термін був вперше введений на початку 2018 року у Twitter, набираючи популярності через спостереження журналістки Quartz Карен Хо, яка почала повторно нагадувати своїм підписникам вночі припинити думскролінг і піти спати.
Феномен став значно популярнішим після статті в Los Angeles Times, що вийшла у квітні 2020 року, у зв’язку зі стрімким зростанням залучення населення до соціальних медіа та новин про глобальну пандемію.
Чому ми схильні до думскролінгу
Ми боїмося пропустити важливі новини
Люди інстинктивно перебираються новинними каналами в пошуках ясності стосовно структури світу, актуальних суспільних проблем і подій, які безпосередньо впливають на їхнє життя. У цьому прагненні до розуміння думскролінг може парадоксально надати видимість контролю над хаотичними обставинами.
Більше того, імпульс залишатися “добре проінформованим” може часто перетворитися на відчуття громадянського обов’язку. Відчуття відчуження від актуальних подій може викликати почуття, які порівнюють з страхом виключення. FOMO (страх пропустити щось) виявляється поширеним навіть у сфері споживання інформації.
Ось як структуровані соціальні мережі та новинні ресурси
Схильність медіа до “шокового контенту” є загальновизнаною. Тому новинні організації використовують нашу вроджену цікавість до небезпечних ситуацій, щоб збільшити свою аудиторію. Сенсаційні заголовки та тривожні візуальні образи стають не лише вірусними, але й залучають величезну кількість глядачів. Цей механізм суттєво сприяє феномену думскролінгу.
Тривала дискусія навколо здатності медіа спотворювати громадське сприйняття — зображуючи світ як небезпечний, а не безпечний — має глибокі історичні корені. Насправді, концепція, відома як “синдром жорстокого світу”, виникла, оцінюючи ступінь, до якого люди помиляються в оцінках вроджених ризиків свого середовища.
У сучасних умовах це спотворення загострюється завдяки алгоритмам, які застосовуються у соціальних медіа: чим частіше користувач взаємодіє з тривожним контентом, тим більше такого контенту йому буде підказано у майбутньому.
Що не так з думскролінгом
Незважаючи на очевидну раціональність висловлення “попереджений — значить озброєний”, думскролінг не відновлює справжнє відчуття контролю. Справді, він часто підвищує рівень тривоги і стресу, загострюючи почуття непередбачуваності.
У марній спробі протидіяти цим емоційним недолікам деякі люди занурюються глибше у виру негативних наративів, підстьобуючи чергову хвилю страху і безвиході. Це створює самопідтримуючий цикл, у якому постійне пошук і споживання тривожних новин перетворюється на компульсивну поведінку, що серйозно впливає на психічне здоров’я.
Залучення до думскролінгу асоціюється з підвищенням рівнів кортизолу — нашого гормону стресу — зростаючою вразливістю до панічних атак і зменшеною концентрацією. У крайніх випадках тривога, викликана думскролінгом, може проявлятися у фізичних недугах, збільшуючи психологічний тягар.
Як боротися з думскролінгом
В той час як боротьба з тенденцією до думскролінгу може здаватися загрозливою, існують стратегії, які можуть допомогти пом’якшити цю компульсивну поведінку. Ось декілька практичних підходів для відновлення контролю над вашими звичками споживання новин.
- Використовуйте гаджети помірно, особливо перед сном
Доцільно уникати взаємодії з тривожними новинами — що стосуються пандемій, конфліктів чи заворушень — під час нічних годин. Встановлення обмежень через таймери або використання спеціалізованих застосунків може допомогти знизити надмірне використання. - Читайте тільки те, що намагалися дізнатися
Розвивайте усвідомленість щодо мети вашого відвідування соціальних мереж або новинних сайтів. Це свідоме намір може запобігти безцільному “скролінгу” емоційних історій та зображень. - Відволічіть себе від новин
Життя продовжується поза межами новинних оновлень, тому звільніть трохи часу для легкості, займавшись смішними мемами або переглядом комедійного контенту. - Знайдіть іншу діяльність
Коли з’являється бажання дістати телефон, подумайте про те, щоб перенаправити цей імпульс на інші види діяльності — читання роману або участь у значущих розмовах з друзями й родичами.
Висновок
Якщо споживання новин викликає сильну тривогу та почуття примусу, може бути доцільно звернутися за консультацією до фахівця з психічного здоров’я. Думскролінг потребує детальнішого дослідження не лише в медійному дискурсі, але й у психологічній спільноті для виявлення його більш широких наслідків для добробуту суспільства.
