Запалення сечового міхура у собак рідко залишається непоміченим: часті позиви до туалету мають викликати підозру у власника і призвести до негайного звернення до клініки. Своєчасна діагностика та лікування циститу захистять улюбленця від розвитку серйозних ускладнень, а господаря – від додаткових часових і фінансових витрат. Як проявляється цистит у собак, як лікувати цю патологію, і чи можна запобігати її розвитку – про це далі.
Особливості захворювання
При запаленні сечового міхура патологічний процес відбувається всередині цього органу, а також може впливати на його слизову оболонку та м’язовий шар. У більшості клінічних випадків запалення поширюється і на сечовивідні шляхи. Це захворювання спричинене проникненням шкідливих мікроорганізмів, таких як стафілококи, стрептококи, кишкова паличка та інші. Вони проникають в орган, пошкоджують його внутрішню оболонку і спричиняють утворення виразок та ранових поверхонь.
Цистит може розвиватися у собак будь-якого віку і породи. Найчастіше ця патологія спостерігається у сук, що пов’язано з особливостями анатомії сечовидільної системи. Крім того, гормональні зміни, такі як пологи, вагітність і тічка, сприяють зниженню імунітету і спричиняють активне розмноження бактерій.
Собаки дрібних порід, коротколапі і безшерсті є особливо схильними до запалення сечового міхура. Їх організм нестійкий до низьких температур, що може спричинити переохолодження і розвиток цієї хвороби.
Класифікація циститу у собак
Існує кілька класифікацій циститу у собак. Виділяють первинний цистит, який розвивається самостійно, і вторинний цистит, що є наслідком іншого порушення в організмі. За напрямком поширення в запальному процесі виділяють низхідний і висхідний цистит. В першому випадку інфекція проникає в сечову систему через кров або з нирок – це спостерігається рідко і, в основному, є наслідком пієлонефриту. Висхідний цистит розвивається у більшості випадків і може бути спричинений інфекцією, що походить з уретри, піхви або ануса.
Крім того, за типом запалення виділяють такі види циститу:
- Геморагічний цистит – результат травмування сечового міхура.
- Еозинофільний цистит – реакція на алергени, гельмінти, мікроорганізми.
- Оссифікуючий цистит – наслідок метастазування новоутворень кісткової тканини.
- Поліплоїдний цистит – спричиняє утворення поліпів.
- Емфізематозний цистит – розвивається внаслідок активності мікроорганізмів, що виділяють гази.
Також цистит може проявлятися у гострій формі або хронічній формі, яка характеризується періодичними загостреннями.
Які можуть бути ускладнення
Неналежне лікування гострого циститу може призвести до його переходу в хронічну форму. У випадку чотирилапих друзів, ця патологія може викликати ряд ускладнень:
- підвищений кров’яний тиск;
- пієлонефрит;
- серцеву недостатність;
- проблеми зі сфінктером сечового міхура;
- ниркову недостатність.
Причини розвитку циститу
Цистит у собак часто розвивається на тлі ослабленого імунітету – мікроорганізми починають посилено розмножуватися і проникають у тканини сечовидільної системи. Причинами хвороби можуть бути такі фактори:
- Переохолодження (купання в холодній воді, сон на кахлі, протязі, тривале перебування на морозі тощо).
- Камені в нирках і сечовому міхурі, запальні процеси в нирках.
- Гельмінтози.
- Новоутворення різної природи.
- У самок – вагініти.
- Медикаментозна терапія.
- Інфекції статевих шляхів.
- Судинні порушення в органах сечовидільної системи.
- Травми.
Стати причиною запалення в сечовому міхурі може і неправильне харчування собаки, наприклад, зловживання промисловими кормами низької якості.
Клінічна картина
Специфічним симптомом гострого циститу є втрата контролю над сечею. Внаслідок серйозного ушкодження слизового шару і поширення запалення на м’язовий шар, сечовий міхур не може правильно функціонувати та утримувати накопичену сечу. В результаті собака часто просить вийти на вулицю до туалету, а іноді сеча витікає непередбачувано. Це саме спостерігається під час загострення хронічного запалення.
Крім того, патологію можна визначити за наявністю інших ознак:
- біль, який змушує собаку стогнати під час виділення сечі, а собаки міняють позу під час сечовипускання (сідають, оскільки підняття кінцівки є болісним);
- сеча виділяється невеликими порціями;
- у рідині може бути помічена слиз, кров, гній;
- сеча мутна та має різкий неприємний запах;
- збільшений апетит на пиття;
- зменшення апетиту;
- підвищена температура тіла;
- напружена черевна стінка.
Собака може стати байдужою до оточуючого, проте апатія може чергуватися з роздратованістю та агресивністю.
Особливості діагностики
Щоб поставити діагноз циститу, необхідно провести обстеження собаки. Привести песика до ветеринарної клініки є обов’язковим кроком, навіть якщо симптоми проявляються не дуже інтенсивно, оскільки запалення сечового міхура має подібну симптоматику до інших патологій, що вимагають зовсім іншого лікування.
Лікар обов’язково забере кров та сечу для проведення загальних та біохімічних досліджень. Крім того, може знадобитися бактеріальний аналіз для визначення типу інфекції. Можливі такі види обстежень:
УЗД (визначає поширеність процесу, наявність піску, каменів, оцінює стан сусідніх органів); рентген (виявляє наявність каменів, новоутворень); цистоскопія (огляд за допомогою цистоскопу дозволяє прямо оглянути дно та стінки сечового міхура, а також виконати лікувальні маніпуляції, наприклад, введення антисептичних розчинів).
Лікування циститу у собак
Лікування циститу у собак починають негайно, не звертаючи увагу на виразні ознаки, оскільки захворювання швидко розвивається. Спочатку застосовують антибактеріальні препарати з широким спектром дії, а потім (за потреби) підбирають ліки, що впливають на конкретного збудника.
Комплекс терапевтичних заходів включає медикаментозні препарати різних груп, народні засоби та дієтотерапію. Лікування циститу проводиться повністю, навіть якщо самопочуття покращується і симптоми зникають. Після цього здійснюють контрольну діагностику. Власнику собаки варто бути готовим до того, що процес може затягнутися на 3 місяці або більше.
Медикаментозна терапія
При запаленні сечового міхура у собак рекомендуються такі медикаментозні засоби.
Засоби:
- Антибактеріальні (Байтрил, Цефтриаксон, Фурадонін).
- Знеболюючі, заспокійливі (Анальгін, Но-шпа).
- Для зменшення набряклості тканин (Супрастин).
- Протиутромбіні, при наявності крові у сечі (Вікасол, CaCl).
- Для промивання сечового міхура (Фурацилін, Фізрозчин, Борний розчин).
- Гомеопатичні засоби.
Застосування Стоп-цистит
Серія лікарських засобів під назвою “Стоп цистит” стала дуже популярною для лікування циститу у собак. Ці засоби доступні у двох формах: таблетки і суспензія. Крім того, є також суспензія з приставкою “Біо”, яка може використовуватися для запобігання запалення сечового міхура.
Використання “Стоп-цистит” дозволяє швидко і ефективно зняти симптоми хвороби і зменшити запалення. Цей засіб має різнобічний вплив завдяки активним компонентам, які складаються як з рослинних, так і з медичних сполук:
- Знищує запальний процес;
- Виводить пісок з сечового міхура;
- Заважає розмноженню мікробів;
- Сприяє виділенню сечі.
Препарат “Стоп-цистит” не має побічних ефектів та протипоказань. Рідко спостерігають випадки непереносимості ліків у собак. Виробник рекомендує дотримуватися регулярного застосування препарату і пройти повний курс лікування для гарантованого результату.
Засоби народної медицини
Одночасно з медикаментозним лікуванням у домашніх умовах можна використовувати народні засоби. Проте важливо не застосовувати їх як альтернативу без підтвердження діагнозу. Також перед вибором конкретної трави або методу, слід проконсультуватися з ветеринарним лікарем, оскільки деякі рослинні сполуки можуть посилювати або послаблювати дію лікарських препаратів.
У разі циститу у собак рекомендується використовувати відвари та настої сечогінних рослин, таких як мучниця, хвощ і спориш. При знеболюванні добре допомагають трави, такі як меліса, м’ята і ромашка. Протизапальний ефект мають петрушка, кореневище алтеї, звіробій і солодка.
Для приготування настою необхідно взяти одну столову ложку сухої рослинної сировини і залити її ¼ літра кип’ячої води. Після охолодження складу його слід процідити через марлю або сито, стиснувши залишки сировини. Настій можна зберігати у холодильнику протягом доби. Призначають домашнім улюбленцям дві дози на день, відповідно до їхньої ваги (зазвичай 2-4 столові ложки). Протягом лікування важливо слідкувати за тим, щоб у тварини не було алергічних реакцій або інших симптомів, що свідчать про непереносимість рослинних компонентів.
Дотримання дієти
Дієта є необхідною складовою лікувального комплексу для циститу у собак. Від самого початку захворювання рекомендується “постити” собаку, надавати лише воду і спостерігати за її станом. Зазвичай, у разі гострого запального процесу, тварина самостійно відмовляється від їжі. Однак, якщо апетит присутній, можна дозволити дати пісний бульйон через 1-2 дні (за умови виключення жирів з раціону протягом лікування).
Подальший раціон собаки повинен складатися переважно з овочів та білкових продуктів (меншою мірою). Злакові, хліб та випічку необхідно виключити. Рекомендовано додавати вітаміни до їжі, зокрема вітамін С у вигляді морсів або сиропів на основі журавлини, шипшини та смородини. Якщо собака відмовляється від такого “лікування”, сироп можна вливати за допомогою шприца глибоко на корінь язика кілька разів на день.
Собаки, які звикли до сухого корму, також повинні дотримуватися дієти. Після голоду їм можна поступово давати спеціальні суміші. Великі виробники, такі як Purina, Royal Canin і подібні, включають в свою продукцію корми, спеціально розроблені для тварин з різними захворюваннями.
Важливо, щоб собака пила багато води під час лікування циститу. Це сприятиме виведенню токсичних продуктів обміну речовин з організму собаки.
Профілактика циститу у собак
У більшості випадків розвиток циститу у собак можна попередити. Існує кілька профілактичних заходів, які можна вжити.
- Забезпечити вихованця постійним доступом до чистої води, щоб уникнути дегідратації організму.
- Регулярно вигулювати собаку на туалет (якомога частіше, принаймні тричі на день), а якщо це неможливо, поставити лоток для неї.
- Уникати перебування собаки на холодній підлозі, такій як протяжна, кахельна або бетонна поверхня, щоб уникнути переохолодження тварини під час вигулу у морозну погоду.
- Утримувати собаку подалі від місць, де збираються бездомні тварини, а також уникати випадкового спарювання.
- Якщо собака має довгу шерсть, регулярно підрізайте її в ділянці анального отвору. Це допоможе запобігти потраплянню інфекції в сечовипускальний канал і самозараженню під час вилизування.
- Періодично перевіряйте стан порожнини рота вихованця. Інфекція, яка зосереджена на зубах, може стати причиною циститу під час вилизування.
- Завжди слід відвідувати ветеринарну клініку хоча б раз на рік, проходити профілактичний огляд і здавати кров та сечу на аналізи.
Цистит у собак має сприятливий прогноз, якщо звернутися до лікаря вчасно. Навіть одиночні випадки утримання сечі повинні стати приводом для консультації з ветеринаром. Краще позбутися патології на початковій стадії, ніж довго лікувати її наслідки.
