Лишай у собак

Будь-яка виява на тілі улюбленця, незалежно від його віку та умов утримання, має бути негайною причиною для звернення до ветеринарного лікаря. У собак незалежно від сезону, але найчастіше восени та взимку, може виникнути лишай. Фахівці пов’язують появу цієї хвороби з дефіцитом ультрафіолету та вітамінів. Однак існують інші фактори, які сприяють розвитку лишаю. Докладніше про ці причини, а також про особливості лікування та профілактики захворювання, читайте у цій статті.

Як собака може заразитися лишаєм

Лишай у собак має грибкову та вірусну природу. Захворіти на це захворювання можливо кількома шляхами:

• прямий контакт з хворою твариною;
• використання предметів побуту (миски, повідці, ошийники, гребінці та інші), які належать зараженій собаці;
• контакт з ґрунтом, травою та іншими середовищами.

Ймовірність зараження лишаєм значно зростає, якщо у тварини є підсилений імунітет. Такий стан може бути спричинений вагітністю або періодом годування цуценят, нещодавніми інфекційними захворюваннями, недостатнім харчуванням. Захисні сили ослаблені також у випадку тривалого застосування кортикостероїдних препаратів та наявності злоякісної пухлини у собаки.

Безпритульні тварини та ті, що проживають у небезпечних умовах, є особливою групою ризику. Вологість, відсутність гігієни, висока щільність (наприклад, у притулках) та інші фактори сприяють швидкому поширенню грибка.

Зверніть увагу: собаки з довгою і густою шерстю потребують особливого догляду від власників. Через особливості їхнього волосяного покриву, шкіра погано провітрюється, що робить таких улюбленців особливо вразливими перед інфекцією.

Симптоми на початку захворювання

На які симптоми треба звернути увагу в першу чергу, коли собака захворіла на лишай? Період інкубації хвороби, зазвичай, триває приблизно 10-14 днів, залежно від виду лишаю. Лише після цього стають помітні ознаки захворювання.

На початковій стадії лишаю господар помічатиме такі прояви:

• Тварина починає чухати одне й те саме місце.
• В ділянці свербіння помітне поверхневе ураження шкіри у вигляді зміни кольору, поламаних волосинок, тріщин, лущення та інших.
• Поступово пляма збільшується, з’являються нові ураження.
• Собака стає в’ялою.

У більшості випадків ураження шкіри виникають на лапах собаки, нижче живота та на морді.

Необхідно діяти швидко, оскільки захворювання поширюється дуже швидко. Крім того, знижений імунітет та пошкоджена поверхня шкіри сприяють приєднанню бактеріальної інфекції та розвитку інших захворювань.

Фото лишаю у собак

Види лишаю у собак

У собак встановлюють кілька видів лишаю, кожен з яких має свою природу, симптоматику та підходи до лікування. Тому ветеринарні лікарі настійно рекомендують господарям негайно звертатися до клініки, якщо вони помічають підозрілі плями на шкірі улюбленця. Крім того, кожен власник повинен знати, як виглядає кожен конкретний вид захворювання. Це дозволить швидко вжити профілактичних заходів для всієї родини (адже деякі грибкові інфекції можуть передаватися людині) та зупинити подальше поширення хвороби у тварини.

Рожевий лишай

Рожевий лишай є алергічною реакцією на інфекцію, ймовірно, вірусної природи. Більшість експертів пов’язує розвиток цього виду захворювання у домашньої собаки з генетичною схильністю. Ураження шкіри, як правило, відбувається на тлі вірусних захворювань травного тракту, органів дихальної системи, після щеплень. Рожевий лишай характеризується хронічним перебігом, тому повністю вилікувати тварину не вдасться. Хвороба виникає кожного разу, коли в улюбленця знижується активність імунної системи: під час стресів, неповноцінного раціону, частих захворювань. При цьому собака не є джерелом небезпеки для інших тварин і людини. Однак, при наявності у них такої ж схильності та низького імунітету ймовірність зараження – навіть якщо й мізерна – існує.

Як розпізнати рожевий лишай у домашньої собаки? Цей вид характеризується такою клінічною картинкою:

• плями не перевищують 2 см;
• місця ураження мають рожевий відтінок з жовтуватою серединою;
• основна маса висипань локалізована в пахві, на морді;
• поступово відбувається руйнування вогнищ з формуванням жовтих ділянок з лущенням епідермісу.

Увага: рожевий лишай може ускладнитися проникненням у шкіру грибків, бактерій, вірусів, тому зволікати з лікуванням не можна.

Мокнучий лишай

Мокнучий лишай – це імунна відповідь організму собаки на алерген; екзема, в основі якої відсутня інфекційна природа. Алергеном може бути будь-яка речовина (ліки, їжа і т. д.), порушення гормонального фону. Хвороба має хронічний характер і проявляється такою клінічною картинкою:

• на поверхні шкіри з’являються набряки, гарячі на дотик, сверблять та болять;
• поступово на їхньому місці утворюються вологі виразки;
• у центрі ураження відбувається випадіння волосся;
• виділення з виразок поступово стають гнійними;
• найчастіша локалізація – щоки, грива, шия.

Під час одужання шкіра покривається корою, під якою проглядається здорова тканина.

Оскільки мокнучий лишай приносить собаці значні страждання у вигляді свербіжу, вона починає сильно чесати шкіру. Це може спричинити збільшення площі уражених ділянок і приєднання інфекції.

Стригучий лишай

На відміну від попередніх видів, стригучий лишай (стрижений) є грибковим захворюванням. Його розвиток спричинений проникненням грибів роду Microsporum або Trichophyton в шкіру, що призводить до мікроспорозу або трихофітії. Стригучий лишай є небезпечною та заразною хворобою, яку можна впізнати за такими ознаками:

• Вогнище ураження шкіри має невеликий розмір (приблизно 20 мм).
• Колір плям варіюється від рожевого до коричневого.
• Їхній контур чітко видно.
• Локалізується в основі хвоста та кінцівках.
• Супроводжується сильним свербіжем.
• Уражені ділянки можуть випадати волосся.

Це захворювання характеризується швидким поширенням. Якщо не вживати заходів, грибок може спричинити смерть собаки протягом короткого часу.

Висівкоподібний лишай

Цей вид захворювання викликається дріжджовим грибком роду Малассезія, який проживає на поверхні шкіри не тільки собак, а й інших тварин і людей. Зазвичай цей мікроорганізм не проявляє агресії при відсутності ушкоджень епідермісу та сильного імунітету. Але в разі пошкоджень шкіри грибок починає активно розмножуватися та виділяти їдку кислоту, яка буквально “роз’їдає” епідерміс.

Стрижений лишай також відомий як різнокольоровий лишай, оскільки вогнища ураження можуть мати різні відтінки: рожевий, бурий, коричневий. Іншою ознакою є облисіння на уражених ділянках шкіри. Через те, що плями швидко збільшуються та зливаються, захворювання може швидко поширитися по всьому тілу собаки.

Діагностика

Перед тим, як лікувати собаку від лишаю, необхідно провести діагностику виявленої патології та відрізнити її від інших захворювань шкіри. Грибковий лишай у собак можна помилково прийняти за такі хвороби, як дерматоз, піодермія, себорейна екзема, мокнучий і рожевий лишай.

Для діагностики використовують такі методи:

• використання лампи Вуда для освітлення;
• аналіз шерсті (посів);
• біопсія шкіри.

Мікроскопічне дослідження дозволяє виявити наявність або відсутність спор і міцелію, а посів дозволяє визначити рід грибка. Крім того, обов’язковими є лабораторні аналізи сечі та крові улюбленця. Додатково, лікар може призначити алергічні тести і проби для додаткової перевірки.

Лікування лишаю у собак

При діагностиці лишаю у собак рекомендується проведення комплексного лікування, яке спрямоване на досягнення декількох цілей:

• знищення патогенних мікроорганізмів – причини захворювання;
• запобігання поширенню очагів і приєднанню вторинної інфекції;
• зняття свербіжу та болю;
• нормалізація імунної системи тварини.

Для цих цілей використовують зовнішні та внутрішні медикаменти у формі мазей, кремів, гелів, розчинів і таблеток. Якщо хворобу виявлено на початковому етапі, найчастіше застосовують зовнішні препарати. При системному ураженні організму рекомендовані таблетки та/або ін’єкції.

Зовнішні препарати при лишаї у собак

У ветеринарній аптеці є широкий асортимент місцевих препаратів, призначених для лікування лишаю у собак. При виборі оптимального засобу для конкретного випадку, слід звернутися до лікаря після проведення діагностики тварини. Важливо уникати самолікування лишаю, оскільки це може призвести до загострення захворювання та розвитку ускладнень. Дуже важливо дотримуватися протоколу і проводити лікувальні процедури в рукавичках!

Ліки для внутрішнього застосування

Залежно від стану собаки ветеринар може призначити додаткову симптоматичну, підтримуючу та протигрибкову терапію у вигляді препаратів для внутрішнього прийому:

якщо грибком уражена значна частина тіла тварини – антигрибкові засоби (Флуконазол, Нізорал); у разі приєднання вторинної інфекції – антибактеріальні препарати (Амфотерицин, Ністатин); для підтримки печінки – гепатопротекторні засоби (Гепатовет); для купірування симптомів алергії – антигістамінні препарати (Супрастин, Діазолін); з метою нормалізації імунної системи – імуностимулятори та імуномодулятори (Глікопін, Імунофан); для профілактики порушень з боку травного тракту – пробіотики (Олін, Лактобіфадол); вітаміни (Аміновіт).

Лікування народними засобами

Лікування в домашніх умовах може супроводжуватися використанням народних засобів. При цьому слід пам’ятати, що одними народними рецептами грибок у тварини не вилікувати. Такі види лишаю, як стригучий або мокнучий, можуть лише поширитися на велику площу і погіршити стан собаки, тому народні засоби допускається застосовувати як додаткові симптоматичні.

Найчастіше методи домашнього лікування лишаю у тварин представлені зовнішньою обробкою уражених ділянок будь-яким складом. Це можуть бути: яблучний оцет, дьоготь, пропущений через часникодавилку часник (його можна змішувати з медом, олією камфори, винним оцтом, олією чайного дерева). На інфекційні осередки наносять навіть моторне масло. Як правило, обробка плям проводиться кілька разів на день.

Увага: перед застосуванням будь-якого народного рецепта слід обов’язково порадитися з лікарем!

Що можна зробити, щоб прискорити одужання

Як вилікувати собаку від лишаю, не допускаючи розвитку ускладнень? Головною умовою є точне дотримання рекомендацій ветеринарного лікаря. Препарати слід застосовувати відповідно до призначеного курсу і дозування, не пропускаючи прийоми. Варто уникати самостійної заміни одних ліків іншими, а також припинення терапії передчасно. Власник собаки має бути готовим до того, що у деяких випадках лікування може тривати місяць і більше.

Прискорити одужання вашого чотириногого друга і запобігти поширенню інфекції допоможе використання спеціальних шампунів, які містять протигрибкові компоненти. Такі засоби догляду за шерстю м’яко діють на поверхню шкіри, але їх використання тривалий час не рекомендується. Щоб уникнути надмірної сухості епідермісу, слід діяти відповідно до інструкцій.

Як запобігти злизуванню мазі та розчухам у собаки

Вогнища лишаю викликають сильний свербіж у вашого улюбленця. Коли він чеше пошкоджену область, інфекція поширюється на здорові тканини, що ускладнює процес одужання. Те саме стається, якщо тварина лизькає нанесену мазь.

Якщо вогнища лишаю розташовані окремо, їх можна прикрити пластиром або пов’язати, перед цим наносячи марлевий тампон із маззю на уражену ділянку. Щоб запобігти розчісуванню великих площин, можна використати спеціальний комірець. У випадку, якщо собака перешкоджає такому пристосуванню і знімає його, варто надіти на неї комбінезон.

Чи можна використовувати йод для лікування лишаю

Застосування йоду для лікування лишаю у собак залежить від виду патогену, який був виявлений. Наприклад, для стригучого різновиду хвороби цей препарат є найбільш ефективним. Проте використання розчину йоду при рожевому лишаї не рекомендується. У інших випадках йод не дає помітних результатів. Важливо зазначити, що деякі ветеринарні лікарі категорично проти використання йоду для лікування лишаю у собак. За відгуками, не варто самостійно лікувати незвичайні “плями” за допомогою йоду як універсального засобу, оскільки це може призвести до неприємних наслідків для вашої собаки.

Харчування собак під час лікування лишаю

Лікування лишаю у собак передбачає обов’язкову зміну раціону. Це особливо важливо для рожевого і мокнучого видів захворювання, які мають алергічну природу. Спеціальна дієта призначена з метою максимального зниження токсичності і алергенності певних продуктів і речовин. З раціону повинні бути виключені наступні продукти:

• картопля;
• шоколад;
• солодощі;
• копченості;
• спеції;
• будь-які продукти, що містять барвники, ароматизатори, консерванти та інші добавки.

У випадку мокнучого лишаю, необхідно тимчасово виключити м’ясо і м’ясні продукти з раціону улюбленця.

Як правильно наносити мазь

Щоб досягти максимального ефекту від лікування інфекційного вогнища на ураженій ділянці шкіри собаки під час лишаю, важливо правильно підготувати та обробити її. Кожен власник повинен знати алгоритм дій під час обробки інфекційного вогнища.

Заздалегідь підготуйте наступні предмети: медичні гумові рукавички, ножиці з тупим кінцем, металеву ємність і сірники, розчин мильної води, антисептичний засіб (фурацилін, хлоргексидин, перекис водню), пінцет, марлеві серветки та лікувальну мазь. Перед початком процедури одягніть рукавички. Обробіть уражену ділянку шкіри антисептичним розчином. Якщо по периферії вогнища є волосяний покрив, обережно зріжте шерсть на відстані близько 5 мм від ураженого епідермісу. Відразу спаліть зістрижену шерсть. Якщо є корости, просочіть їх розчином мильної води, поки вони не розм’якнуть повністю. Видаліть струпи за допомогою пінцета, а потім знову обробіть ділянку антисептичним засобом. Видаліть залишки вологості за допомогою серветки. Нанесіть лікувальну мазь. Після завершення обробки всіх уражених ділянок спаліть зістрижену шерсть і серветки.

Чи може заразитися людина або домашні тварини

Кожен власник собаки повинен знати, який тип лишаю передається людині та іншим тваринам. Щодо збудника стригучого лишаю, відповідь однозначна – це захворювання дуже заразне та швидко поширюється. При діагностиці цього захворювання, тварину обов’язково потрібно ізолювати від інших тварин та домашніх улюбленців (особливо від дітей).

Мокнучий лишай не становить небезпеки для оточуючих, оскільки це алергічне захворювання шкіри. Дотримання звичайних гігієнічних заходів при догляді за хворою твариною цілком достатньо.

Поширення інфекції червоним лишаєм ще залишається питанням. Експерти різних спеціалізацій мають різні точки зору: деякі вважають, що ця хвороба є заразною, інші ж стверджують протилежне. В загальному, вважається, що якщо імунітет людини міцний, то червоний лишай не є небезпечним. Однак, якщо імунна система зазнає втрат (через вік, захворювання та інші причини), то краще утримуватися від тварини на відстані.

Кільчастий лишай також не становить небезпеки для людини та тварин, оскільки грибок знаходиться лише на поверхні їхньої шкіри. Існує теоретична можливість розвитку захворювання у членів сім’ї при сильному зниженні імунітету, тому якщо у квартирі проживає собака, хвора на кільчастий лишай, краще вжити заходів для запобігання і ізолювати її від дітей, літніх людей або людей зі слабким імунітетом.

Чи існує щеплення від лишаю у собак

Розповісти про можливість запобігти розвитку лишаю у собаки можна шляхом введення спеціальної вакцини. Добрі відгуки мають препарати Вакдерм і Ментавак. Вони являють собою внутрішньом’язові ін’єкції, які містять неактивні гриби, що викликають лишай. Вакцини можна застосовувати після проведення огляду ветеринаром, дегельмінтизації та дослідження чотирилапого друга. Вони також можуть бути застосовані в разі, якщо тварина вже хворіє на лишай. Проте самостійне введення ін’єкцій не рекомендується, оскільки дозування та курс вимагають індивідуального підходу.

Профілактика лишаю у собак

Запобігти розвитку лишаю у собаки можна, дотримуючись низки профілактичних заходів:

• Обмежити контакт питомця з незнайомими та бездомними тваринами.
• Дотримуватись санітарно-гігієнічних норм, регулярно мити собаку відповідними засобами (включаючи профілактичні).
• Правильно годувати тварину, уникати наявності можливих алергенів у їжі.
• Слідкувати за тим, щоб раціон тварини був збалансованим.
• Своєчасно вакцинувати питомця.
• Не обмежувати собаку у прогулянках.
• Уникати використання чужих мисок, ошийників та інших предметів побуту.
• Своєчасно лікувати виявлені захворювання, уникати сильного падіння імунітету.

Кожен рік мікроби мутують і стають все стійкішими до застосовуваних медичних засобів, тому не існує єдиної та на 100% ефективної схеми лікування лишаю у собак. Крім того, кожна тварина реагує по-своєму на ліки та збудник хвороби, що також впливає на швидкість і результативність терапії.

Проте, лишай у собак можна вилікувати. Для цього потрібно швидко реагувати на симптоми, привезти улюбленця до клініки, дотримуватись рекомендацій фахівця і в подальшому дотримуватись профілактичних заходів.