У Херсонській області третю добу триває локальне припинення вогню між російськими та українськими військами. Спочатку перемир’я планувалося лише в районі окупованого Росією міста Олешки, однак пізніше зону його дії розширили, щоб забезпечити безпечний прохід для гуманітарних конвоїв.
Наразі триває розмінування маршрутів для гуманітарної місії. Гуманітарний вантаж для жителів окупованих Олешок планують доставити завтра, 30 жовтня. Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Згідно з даними української сторони, перемир’я довкола Олешків діятиме до вечора 1 листопада. До того часу має завершитися евакуація охочих і бути доставлена гуманітарна допомога тим, хто не захоче виїжджати.
Посередництво та заяви сторін
Першими про досягнення домовленостей щодо Олешок ще 23 жовтня офіційно повідомили представники Білого дому. У заяві американської адміністрації наголошувалося, що угода стала можливою завдяки активному посередництву першої леді США Меланії Трамп. Саме дружина американського президента згодом публічно оголосила про фактичний початок перемир’я у своїх соціальних мережах.
За її словами, режим припинення вогню покликаний захистити цивільних осіб і прискорити доставку критично важливих вантажів. Інформацію про запровадження «режиму тиші» також офіційно підтвердили і Україна, і Росія.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що головним завданням операції, яка розпочалася, є порятунок життів заблокованих у місті людей.
У свою чергу, речник Кремля Дмитро Пєсков припустив, що встановлений в Олешках режим припинення вогню може стати прецедентом для інших ділянок фронту.
«Режим тиші вже триває 54 години. Він розпочався 27 жовтня о 03:00 за київським часом. Сторони повністю дотримуються погоджених домовленостей, порушень режиму тиші не зафіксовано», – написав уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець 29 жовтня.
Перша леді США Меланія Трамп у соцмережі Х заявила, що до Олешок вирушать четверо американських журналістів телеканалу Newsmax – вони «як нейтральні спостерігачі незалежно фіксуватимуть і документуватимуть цю історичну гуманітарну місію».
Міністерство оборони Росії, зі свого боку, також заявило про «режим тиші»: «У зв’язку з підготовкою до проведення гуманітарної операції в районі населеного пункту Олешки Херсонської області збройними силами Російської Федерації припинено вогонь на херсонському напрямку і введено «режим тиші» з 4 годин 00 хвилин 27 жовтня 2026 року».
23 жовтня Білий дім заявив, що Україна й Росія погодилися на припинення вогню в Олешках, щоб «уможливити доступ гуманітарної допомоги і підготувати евакуацію цивільних через визначений безпечний коридор». Цієї домовленості, за повідомленням, вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Раніше Дмитро Лубінець повідомляв, що 29 жовтня фактично повинна розпочатися гуманітарна місія – доставка гуманітарної допомоги в Олешки, розблокування вільного пересування цивільного населення, яке має бажання виїхати з Олешків.
Ситуація в Олешках та оцінки експертів
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
Олешки, розташовані за чотири кілометри від Херсона, переживають гуманітарну катастрофу. Цивільним, які там залишаються, бо окупанти не дають їм виїхати, немає що їсти. Крім того, там з початку окупації немає світла, газу, а після підриву Каховської ГЕС і питної води. Евакуюватися неможливо: дороги заміновані.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
Військовий експерт Микола Мітрохін каже, що в Херсонській області є ще чимало населених пунктів, де ситуація подібна до тієї, що в Олешках.
– Ситуація в Олешках, на жаль, не унікальна. У такому становищі – жителі всієї території, починаючи від виходу Дніпра в Чорне море, від Кінбурнського півострова, і до Енергодара та Василівки, яка розташована безпосередньо біля лінії фронту. Всюди є великі труднощі із забезпеченням населення, особливо у маленьких селищах, які мало кому відомі. Там велика кількість цивільних жертв. Останні три роки практично щодня з російського боку надходили новини про загибель цивільних від ударів дронів чи артилерійських обстрілів.
ЗСУ намагалися замінувати підходи до цих територій, щоб не пропустити російську допомогу. І в цьому плані Олешкам пощастило частково через те, що це найбільший населений пункт, і там, імовірно, перебуває найбільша кількість жителів. Але що відбувається, наприклад, у місті Гола Пристань Херсонської області – нам невідомо, — переконаний Микола Мітрохін.
Чи може операція з порятунку жителів українських Олешок стати частиною кампанії з мирних переговорів Росії та України, говорить російський політолог Олександр Морозов.
– Тут Володимир Путін іде назустріч конкретно Меланії Трамп, яка висловила намір щось зробити в цьому напрямку. Кремль на це відгукнувся. Варто нагадати, що на Валдайському форумі Путін передавав вітання Меланії Трамп і особисто дякував їй за гуманітарні ініціативи. Таким чином ми й бачимо ту подію, за яку Путін їй подякував. З іншого боку, така практика створює щось на зразок «буферної зони» у тому сенсі, який у ці слова вкладає Путін. Він неодноразово казав, що необхідно створювати «буферну зону».
«Так і станеться, якщо евакуювати населення із сірих територій, які або переходять із рук у руки, або перебувають у зоні колосальних обмежень. Тобто, з військової та політичної точок зору, це працюватиме на путінську концепцію «буферної зони», однак робити це потрібно, оскільки йдеться про життя людей. Я підтримую будь-які гуманітарні обміни, зокрема обміни полоненими. Ми чекаємо на звільнення з російських катівень українських цивільних осіб, для встановлення яких була проведена велика робота.
На операцію в Олешках також треба дивитися під цим кутом. Доля людей, яких вивезуть на територію Російської Федерації, викликатиме велике занепокоєння. Вони можуть опинитися в умовах так званої «фільтрації», яка прославилася своєю жахливою жорстокістю 3–4 роки тому. Тому в цьому процесі важлива будь-яка гуманітарна проблематика: обмін цивільних осіб, звільнення українських бійців, які залишаються в полоні, тощо. Це великий вузол проблем, і якщо Меланія Трамп вестиме цю лінію далі, то Нобелівська премія миру їй забезпечена», – вважає Олександр Морозов.
Голова Російського союзу промисловців і підприємців Олександр Шохін пропонує попросити у США «щонайменше» тимчасового скасування санкцій проти його організації. За його словами, це могло б стати сигналом про те, що дизельна угода між США та Росією – «не єдиний позитивний момент у відносинах між країнами». Шохін очікує на тристоронні переговори в Абу-Дабі щодо України і розраховує, що на цих зустрічах буде досягнуто прогресу.
Про перспективи нових угод між Росією та США й ймовірність скасування американських санкцій говорить Олександр Морозов:
– Ми обговорюємо те, що відбувалося у сфері риторики Трампа та Путіна. Але важко побудувати якісь нові відносини в умовах, коли санкційні режими продовжують діяти, а Кремль продовжує масштабувати війну, яка наростає. За таких умов США, попри риторику, не можуть реально розширювати співпрацю з Росією. Швидше за все, ми побачимо, що з Російського фонду прямих інвестицій, який очолює Кирило Дмитрієв, не будуть зняті санкції. Хоча аргументація зняття санкцій зрозуміла.
Оскільки Російський фонд прямих інвестицій фінансує дизельну угоду, він потребує отримання плати за цей дизель. Отже, з нього потрібно зняти санкції, бо поки він під санкціями, він не може оперувати цими грошима. Але річ у тім, що тут пролягає дуже велика різниця. Одна справа – щось купити в Росії, а гроші залишаться замороженими й не надійдуть до російського бюджету, а інша справа – зняти санкції і тим самим дати можливість фонду, який очолює Дмитрієв, реально отримати гроші. Так от, гроші вони отримувати не будуть. З моєї точки зору, США на це не підуть.
Зрозуміло, що Трамп досить небезпечно маневрує, грає на нервах Києва. Тобто тиск чиниться на Київ, а не на Кремль. Але треба мати на увазі, що санкційний режим з боку Сполучених Штатів збережеться. Якщо говорити про реальні можливі економічні проєкти між країнами – на мою думку, найближчим часом їх не буде. Загалом картина оцінки російської агресії та заходів, які проти неї вживаються, збережеться, охоплюючи і санкційний режим, і політичні контакти, і обмеження, які накладаються на певні культурні та гуманітарні зв’язки, – вважає російський політолог Олександр Морозов.