У штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відбувся шостий саміт «Кримської платформи». Україна та міжнародні партнери обговорили нові санкції щодо Росії, роль ООН у питанні півострова і посилення військової допомоги для деокупації українських територій.
Майданчик створили як форум для шляхів звільнення півострова, окупованого у 2014 році. Перша зустріч пройшла в Києві 2021 року до 30-річчя незалежності України. Тоді зібралися десятки держав, зокрема члени НАТО. Вони підтримали Стратегію деокупації дипломатичними засобами. За рік Росія почала повномасштабне вторгнення. Після цього акценти виступів змінилися.
Учасники саміту та позиція Києва
Перший саміт зібрав 45 учасників. Цього року їх було 60. Присутні були США, Європейський Союз, країни Балтії, Скандинавії, Центральної та Східної Європи, а також Молдова і Грузія. Уперше долучилися Панама та Тринідад і Тобаго.
Меджліс кримськотатарського народу вперше взяв участь як офіційна делегація після визнання його юридичного статусу в Україні. Член Меджлісу Ескендер Барієв сказав: «Це принципово. Кримськотатарський народ має бути присутнім у міжнародних процесах не лише як народ, який став жертвою окупації та репресій. Ми маємо бути представлені як суб’єкт міжнародних процесів, як корінний народ України, який має право говорити про власне майбутнє, майбутнє Криму та майбутню систему безпеки».
Президент Володимир Зеленський назвав форум постійним підтвердженням уваги світу до принципів міжнародного права. Він заявив, що саме з півострова у 2014 році почалося те, наслідки чого сьогодні відчуває весь світ. Регіон стоїть у центрі війни проти України та криз у Чорному морі. Вони впливають на судноплавство, продовольство й енергетику.
«Ми хочемо, щоб міжнародне право мало реальну силу. Ми хочемо, щоб Росія, яка розпочала цю війну і краде землю, була притягнута до відповідальності. Не може бути повного повернення до нормальності без Криму – без відновлення безпеки, захисту людей і життів, звільнення полонених, яких утримує Росія, та повернення до основних принципів міжнародного права. Територіальна цілісність має значення, суверенітет держав має значення, людські життя мають значення», – сказав глава держави.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив: питання деокупації важливе і для глобальної безпеки. Росія використовує регіон як військову базу для ударів по материковій частині України. Подальша мілітаризація становить загрозу для всього Чорноморського регіону. Повернення півострова він назвав тестом на міцність для ООН. Відновлення територіальної цілісності країни — необхідна умова для поваги до Статуту ООН.
Заклик Джемілєва, діти Криму і спільна заява
Національний лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв закликав партнерів надати всебічну підтримку, зокрема військову, для якнайшвидшої деокупації. На його думку, зупинити агресію виключно дипломатичними методами практично неможливо.
«Кордони Росії закінчаться там, де вона отримає по зубах. Ось цим зараз активно займається Україна, яка захищає не лише свою територію, а й, по суті, усю Європу», – заявив він.
Джемілєв вказав і на наслідки недостатньо рішучої міжнародної реакції на окупацію 2014 року. У регіоні зросли репресії проти громадян України, особливо проти кримських татар.
Кримчанка Дарія Фурсова народилася в Сімферополі. Їй було 11 років, коли Росія окупувала півострів. Вона дистанційно закінчила українську школу і виїхала на материк. На саміті вона розповіла, як через індоктринацію впливають на дітей і молодь.
«Мені пощастило. Але більшість дітей в окупованому Криму не мають вибору. І саме тому ми мусимо продовжувати говорити про Крим. Ми не можемо дозволити, щоб покоління дітей із Криму виросли з відчуттям, ніби окупація – це їхнє нормальне життя. Саме тут Україна та наші міжнародні партнери можуть реально змінити ситуацію. Допоможіть нам зробити так, щоб наступне покоління дітей із Криму зростало не в окупації, а в умовах свободи», – сказала вона.
За її словами, кримчанам важко чути про «територіальні поступки». Йдеться не лише про землю, а про дім. Українські правозахисні організації неодноразово фіксували мілітаризацію та примусову зміну ідентичності дітей. Масштаб зріс після початку повномасштабного вторгнення.
Учасники ухвалили спільну заяву. Вони підтвердили готовність продовжувати спільні зусилля для відновлення територіальної цілісності відповідно до Статуту ООН і норм міжнародного права. Документ зафіксував міжнародну солідарність з Україною.
Партнери підтвердили намір посилювати санкції щодо РФ і координацію проти їх обходу. Вони пообіцяли активізувати роботу зі звільнення цивільних осіб і політв’язнів, повернення депортованих дітей та протидію примусовій асиміляції молоді.
У тексті також ідеться про готовність діяти колективно, рішуче, скоординовано і послідовно. Мета — притягти Росію до відповідальності за міжнародно-протиправні діяння та захистити міжнародний правопорядок згідно з цілями і принципами Статуту ООН.
Російська влада публічно не відреагувала на заяви шостого саміту. Раніше вона протидіяла роботі майданчика і застосовувала погрози щодо представників європейських країн, щоб змусити їх відмовитися від участі, заявляли в МЗС України. Джерело надсилало офіційний запит до МЗС РФ. Відповіді не було. Згодом офіційна Москва називала участь міжнародної спільноти «проявом хибно зрозумілої солідарності» країн Заходу та тиском з боку Києва і його союзників.