Дональд Трамп влаштував Сі Цзіньпіну пишний прийом у Вашингтоні. Червона доріжка, військові почесті, особиста зустріч біля трапа літака та меню з урахуванням смаків гостя. Проте зустріч не принесла прориву в головних суперечностях між двома державами.
Торговельні суперечки, штучний інтелект і ситуація в Ірані були серед ключових тем. На державну вечерю запросили очільників американських технологічних гігантів. Сі закликав «разом плекати прекрасні квіти китайсько-американської дружби». Трамп запевняв, що «ми ніколи раніше не ладнали краще».
Президент США подарував гостеві статуетку білоголового орлана. Раніше Сі Цзіньпін обіцяв направити до зоопарку в Атланті двох панд. За дипломатичними люб’язностями не оголосили про масштабну торговельну угоду. Міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив лише про продовження торговельного перемир’я на два місяці.
Україну президенти також обговорювали. В офіційному повідомленні МЗС КНР її згадали одним реченням наприкінці. «Президенти також обмінялися думками щодо ситуації на Близькому Сході, «української кризи» та Корейського півострова», — йдеться в заяві. Білий дім аналогічного повідомлення не оприлюднив. Президент США коротко заявив: «У нас була чудова зустріч».
Україна залишилася приміткою на полях відносин
«Цілком очевидно, що для Пекіну і, на жаль, імовірно, також для Трампа війна в Україні перебувала десь на периферії цих переговорів. Судячи з офіційного повідомлення, припускаю, що предметного обговорення цієї теми не було. Україна є фактично приміткою на полях їхніх двосторонніх відносин», — сказала джерелу експертка-китаєзнавиця Європейської ради з міжнародних відносин Аліція Бахульська.
Старший аналітик інституту MERICS Ауреліо Інсіса вважає, що Пекіну вдається підтримувати інтерес Вашингтона до діалогу. Водночас Китай уникає конкретних кроків щодо штучного інтелекту, торгівлі та експортного контролю. «Ця патова ситуація не особливо вигідна Україні, але, безумовно, вигідна Росії, оскільки дві провідні світові держави уникають тиску на Москву з метою припинення війни», — вважає він.
За кілька днів до візиту Сі президент США зустрічався з Володимиром Зеленським. Український лідер просив переказати прохання вплинути на Путіна. «Я сьогодні попросив президента Сполучених Штатів Америки відверто, щоб він… попросив лідера Китаю впливати на Путіна, щоб він закінчив війну, хоча б ішов на деескалаційні кроки, такі як енергетика та зерно», — сказав Зеленський журналістам.
Після цієї зустрічі Зеленський в інтерв’ю розповів про співпрацю Китаю з Росією. За його словами, росіяни отримують безпілотники, здатні залітати у вікна, зависати й чекати на появу людей. «Китай дуже близький до таких технологій і поділиться ними з Росією. І це правда: вони вже почали це робити. Вже було кілька випадків, коли вони намагалися застосувати цю нову технологію — не масово, але вони рухаються в цьому напрямку», — зазначив президент.
Політолог Вадим Денисенко вказав на неузгодженість лінії Києва. «Як можна в один день просити Трампа, щоб той поговорив з лідером Китаю про тиск на РФ і відразу ж в інтерв’ю сказати про китайські дрони, які випробовуються в Україні? Складається відчуття, що права рука не знає, що робить ліва», — зауважив він.
Колишній генпрокурор Юрій Луценко розкритикував сподівання на чужі домовленості. «Трампу зовсім не до адвокації України. Санкції на нафтоторгівлю боляче б’ють по цінах на американському ринку. А Трамп добре знає, що виборець в США читає не передвиборчу програму, а цінник на заправці. Сі не зажене Путіна в будку, аж поки не отримає згоду ЄС на вигідний режим торгівлі з Китаєм. Сподіватися, що в цій сутичці гігантів Україну хтось пожаліє, за неї попросить — верх глупоти», — сказав він.
Луценко назвав єдиним козирем України її Збройні сили. Він наголосив на потребі перекрити балтійський маршрут експорту російської нафти. «Тоді ми станемо суб’єктом переговорів і вийдемо з глухої оборони й принизливого статусу прохача біля столу чужих переговорів», — зауважив він.
Складне балансування і сценарій «гібридного миру»
Аліція Бахульська вважає, що заяви Зеленського відображають складне становище України. Київ усвідомлює роль Пекіна в підтримці Росії. Водночас залежить від китайських безпілотників і компонентів. «Це надзвичайно складне балансування. І я розумію, що Зеленський, імовірно, намагається не розгойдувати човен надто сильно, водночас надсилаючи різні сигнали, залежно від аудиторії, до якої звертається», — наголосила вона.
Вона застерігає від сподівань відвернути Пекін від Москви. Затягування війни відповідає інтересам Китаю. Воно відволікає ресурси Заходу від Індо-Тихоокеанського регіону. Росія стає дедалі залежнішою від Пекіна.
Американський санкційний закон, підписаний незадовго до візиту, дає президенту США право запроваджувати тарифи до 100% проти найбільших покупців російських енергоносіїв. Експерти сумніваються, що Трамп суттєво підвищить тарифи проти Китаю. Він намагається досягти торговельної домовленості.
«Він намагається домовитися про своєрідне перемир’я в торговельних відносинах. Тому я був би дуже здивований, якби на додачу до тарифів, які він уже запровадив проти Китаю, він встановив ще один тариф у 10, 15 чи 20 відсотків — не кажучи вже про 100-відсотковий», — сказав джерелу викладач політики санкцій США в Джорджтаунському університеті Стівен Радемейкер.
«Попри певні суперечності між Китаєм і Росією, вони мають спільного противника. Обидві країни вважають Сполучені Штати головним чинником дестабілізації, непередбачуваною силою. Тому вони змушені стояти спина до спини», — наголосила Бахульська.
Аналітик Тім Рюліг вважає, що Пекін не обов’язково зацікавлений у нескінченній війні. Китай міг би підтримати сценарій «гібридного миру». Активна фаза припиниться, але загроза для Європи збережеться. «Захід залишається в стані невизначеності, постійно побоюючись нової ескалації. Відповідно, його увага й надалі зосереджена переважно на Європі, а не на Східній Азії. Загроза зберігається. Можливо, Росія час від часу вдається до певних провокацій. Тобто стабільності немає, але водночас активні бойові дії припиняються», — пояснив він.
Ауреліо Інсіса вважає можливості Києва обмеженими. «З погляду людини, яка спостерігає за ситуацією зсередини ЄС, у мене складається враження, що Київ мало що міг би зробити інакше, щоб змінити підхід Китаю до війни та характер його відносин із Росією. Найкраще, на що Україна може сподіватися, — це збереження статус-кво», — наголосив експерт.
Вадим Денисенко назвав завданням української дипломатії недопущення тристоронньої зустрічі лідерів США, Китаю та Росії на саміті в Шеньчжені 18–19 листопада. «Російська дипломатія наступні два місяці робитиме все, щоб зробити таку зустріч. І там це розглядають ще, звичайно, не як Ялту-2, але точно як аналог Тегеранської зустрічі 1943 року. І під це Путін буде готовий до певних поступок для американського і китайського бізнесу», — резюмував політолог.