Росія розробляє власну супутникову мережу «Рассвет» як заміну Starlink. Компанія «Бюро 1440» створює систему на низькій навколоземній орбіті для швидкого інтернету в будь-якій точці світу. Проєкт стикається з технічними збоями.
До початку цього року Україна і Росія використовували Starlink для управління військами та дронами з вибухівкою на сотні кілометрів. У лютому Starlink обмежив доступ терміналів в Україні. Залишився лише список, затверджений Міністерством оборони України.
Ефективність російських військ одразу впала. Кількість штурмів зменшилася. Звіт Пентагону пов’язав втрату супутникового зв’язку з поверненням Україною сотень квадратних кілометрів на початку року.
Проросійський телеграм-канал заявив, що втрата Starlink «відкидає зв’язок і управління бойовими діями у Збройних силах Росії на кілька років назад – до старих технологій, про які багато хто вже забув: дротового інтернету, Wi-Fi та радіозв’язку».
Більшість традиційних військових систем передають переважно голос. Аналітик організації Oryx Якуб Яновський зазначає, що сучасне поле бою потребує постійного обміну великими обсягами даних, зокрема відео з безпілотників. «Саме тому Starlink і подібні системи практично незамінні для військових», — сказав він джерелу.
Чому низька орбіта критична для зв’язку
Чим вище супутник, тим більшу площу він покриває. Дані довше долають шлях туди і назад. Для трансляції фільму це не має значення. Для оператора дрона затримка може означати втрату цілі.
Супутники швидкісного інтернету літають відносно низько. Значна частина угруповання «Рассвет-3» перебуває на висоті близько 500 кілометрів. Запланована висота — 800 кілометрів. Телевізійні супутники стоять на геостаціонарній орбіті на 36 тисячах кілометрів і залишаються над однією точкою.
Низькоорбітальні апарати не рухаються синхронно із Землею. Один супутник забезпечує зв’язок лише короткий час польоту над територією. Для постійного покриття потрібна велика кількість апаратів. Нинішнього російського угруповання вистачає лише на обмежені періоди зв’язку з військами в Україні.
Термінали «Рассвет» поки не знаходили на російських безпілотниках чи ракетах.
Запуски «Рассвет-3» супроводжуються втратами
«Бюро 1440» запустило перші три супутники «Рассвет-1» у червні 2023 року. Тести в космосі пройшли успішно. Три апарати «Рассвет-2» вивели в травні 2024 року. Вони одразу досягли 800 кілометрів і передавали дані між собою та на Землю.
З першими партіями «Рассвет-3» виникли проблеми. Запуск 16 супутників планували на 2025 рік. Його перенесли на березень цього року. Ракета доставила апарати на висоту близько 300 кілометрів. Далі вони мали самостійно піднятися до 800 кілометрів.
Жоден не досяг цієї висоти. Один почав знижуватися і згорів в атмосфері. Тринадцять перебувають на орбіті близько 510 кілометрів. Два — на висоті близько 360 кілометрів.
Деякі аналітики вважають, що «Бюро 1440» залишило супутники на нижчій орбіті через проблеми з двигунами. Це зменшить площу покриття кожного апарата. Проте вони залишаються придатними. Starlink також знижував орбіти багатьох своїх супутників.
Друга група з 16 супутників стартувала в липні. Тринадцять піднімаються з тією ж швидкістю, що й перша партія. Три опустилися до 300 кілометрів або нижче і можуть не запрацювати.
Втрата частини супутників є звичайною. Ранні прототипи Starlink мали рівень відмов до 13 відсотків. Експерт із питань космосу Анатолій Зак називає рівень проблем «Рассвет» «дуже болючим» і «ймовірно, близьким до неприйнятного».
Супутники другого запуску піднімаються «досить хаотично» з різною швидкістю. Деякі рухаються організованим ланцюгом. Інші до нього не приєдналися.
Росія залишається однією з небагатьох держав із власним космічним сектором і здатністю запускати супутники. Повноцінна низькоорбітальна мережа потребує масштабного виробництва, наземної інфраструктури та стабільної роботи десятків або сотень апаратів.
«Бюро 1440» подало до Міжнародного союзу електрозв’язку два плани. Один передбачає 292 супутники на висоті 800 кілометрів. Інший — 1350 супутників «Рассвет» на висоті 600 кілометрів.
Анатолій Зак вважає, що компанія навряд чи досягне 292 супутників до кінця 2027 року. Саме цю цифру найчастіше називають російські посадовці. Встановлення нереалістичних термінів є поширеною практикою в російській космічній галузі.