Представники української медійної спільноти 16 вересня зібралися в Києві на акцію пам’яті журналіста Георгія Ґонґадзе. Він є засновником видання «Українська правда».
Під час заходу учасники вшанували всіх медійників, які загинули під час повномасштабного вторгнення. Вони згадали вплив історії Ґонґадзе на сучасну журналістику та процеси в державі.
Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк у коментарі джерелу сказала, що сьогодні відзначають також пам’ять українських журналістів, які загинули внаслідок російської агресії.
«(З 2022 року – ред.) загинули вже 135 наших колег, і це такий символічний день для нас, щоб вшанувати їхню пам’ять. Ми не робимо з Георгія якийсь пам’ятник, дуже важливо, що він став символом, який змінив українську журналістику і завдяки якому в нас зараз існують журналісти-розслідувачі, незалежні медіа. По суті він став тим каталізатором всіх цих процесів», – сказала вона.
На переконання Романюк, Ґонґадзе продовжує впливати на українську журналістику. Він змінив не тільки її, а й Україну свого часу.
«Дуже важливо нам всім збиратися в цей день і говорити про місію журналістики, не забувати про це, говорити про те, чому важлива незалежність, і ціну, яку платять наші колеги-журналісти за те, щоб цю місію здійснювати», – додала Романюк.
Життя і зникнення журналіста
Георгій Ґонґадзе був українським журналістом і засновником «Української правди». Він зник 16 вересня 2000 року. Через два місяці його обезголовлене тіло знайшли в лісі біля Таращі на Київщині.
Хід розслідування вбивства
15 березня 2008 року Апеляційний суд Києва визнав винними в убивстві Георгія Ґонґадзе трьох експрацівників Департаменту зовнішнього спостереження МВС України. Це Валерій Костенко, Микола Протасов та Олександр Попович. Суд призначив їм покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 12 до 13 років.
У січні 2013 року суд засудив до довічного ув’язнення колишнього начальника цього департаменту Олексія Пукача. У липні 2021 року Верховний суд України залишив чинним довічне покарання для Пукача.
Водночас досі формально не встановлено всіх причетних до злочину. У справі фігурували записи Миколи Мельниченка. На них тодішній президент Леонід Кучма нібито обговорює переслідування журналіста. Його причетність до організації вбивства судом не встановлена.
Генпрокуратура назвала замовником убивства колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка. Він помер у 2005 році. Питання повної вертикалі замовників і всіх причетних залишається відкритим.