Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у щорічному посланні про стан справ у Європейському Союзі понад два десятки разів згадала Україну, українців і українське. Промова традиційно задає політичні пріоритети Єврокомісії на наступний рік. Україна посіла чільне місце в порядку денному: війна, майбутня зима, інновації, оборонне виробництво, розширення ЄС і нова архітектура європейської безпеки.
Трансатлантичним відносинам окремої уваги не приділили. Сполучені Штати і президент Дональд Трамп не прозвучали. Єдина згадка про Америку виникла в українському контексті — щодо ракет-перехоплювачів Patriot. ЄС уперше погодив їхню закупівлю минулого тижня. Одразу після цього фон дер Ляєн заявила про необхідність зменшувати залежність від одного постачальника і розвивати спільно з Україною власну систему ПРО.
Підтримка цієї зими та захист неба
Європейський Союз підтримуватиме Україну сильніше, ніж будь-коли. Мета — допомогти пройти очікувано складну зиму, поки Росія реалізує «свідому стратегію терору». Символом її провалу стала спеціальна гостя в залі Європарламенту в Страсбурзі. Це 10-річна українська гімнастка Олександра Паскаль. Вона втратила ногу внаслідок російського ракетного удару, але повернулася до спорту з протезом і цього літа провела світовий Dance of Freedom Tour.
«Разом із партнерами ми надаватимемо гуманітарну допомогу, а також посилюватимемо стійкість українських систем енергопостачання та теплопостачання», — пояснила Урсула фон дер Ляєн.
Анонсовано посилення захисту українського неба, вразливого до російських ракет і дронів. Багатомільярдна позика ЄС дозволяє Україні купувати зброю насамперед у європейських і українських виробників. Це частина довгострокової інвестиції в їхні спроможності. Американські ракети PAC-3 до систем Patriot залишаються незамінними в перехопленні балістики. Тому ЄС зробив виняток і дозволив їхню закупівлю.
«Тепер їх необхідно терміново поставити. Але водночас ми повинні спільно зменшувати нашу залежність від одного-єдиного постачальника», — підкреслила очільниця Єврокомісії.
Вона згадала спільні з Україною плани розробити доступну модульну систему протиракетної оборони. В основі — проєкт Freyja. Нині він на стадії розробки та інтеграції компонентів. Повноцінної готової системи немає. Перші результати очікують до кінця 2026 року.
«Ми поєднуємо бойовий досвід та інноваційність українців із технологічним лідерством Європи. І, звичайно, з нашими значними виробничими потужностями», — зазначила фон дер Ляєн.
Україна заявляла, що їй необхідно щонайменше триста PAC-3 для проходження воєнної зими. Невідомо, чи США зможуть продати таку кількість: американські запаси істотно виснажені, зокрема через війну з Іраном. Дональд Трамп наголошує, що значну кількість боєприпасів попередня адміністрація також передала Україні. Президент Володимир Зеленський розраховує обговорити питання Patriot із президентом США наступного тижня в Нью-Йорку на полях Генасамблеї ООН.
Гібридні загрози, санкції та майбутнє в ЄС
«Віра Європи у співпрацю завжди була зумовлена прагненням до миру. Це сенс нашого існування. Сьогодні цей мир опинився під загрозою», — цими словами фон дер Ляєн відкрила безпековий блок. Вона вказала на зростаючу кількість гібридних загроз на території Євросоюзу: кібератаки, диверсії, підпали та вторгнення безпілотників.
Інцидент у Лейпцигу вона назвала атакою на весь ЄС і закликала попрощатися з ілюзіями. 4 серпня в німецькому аеропорту «Лейпциг/Галле» поблизу українського вантажного літака «Антонов», що використовувався для перевезення військових вантажів, виявили дрон, навантажений вибухівкою. Міністр внутрішніх справ Александр Добріндт називав інцидент «гібридним сценарієм нападу» і не виключав причетності іноземних держав.
«Гібридні загрози, з якими стикається Європа, стають дедалі менш гібридними і дедалі менше залишаються просто загрозами», — зауважила очільниця Єврокомісії.
Вона анонсувала нову Європейську стратегію безпеки. Вона передбачає оновлення механізму реагування на гібридні загрози як доповнення до 4-ї статті НАТО. Та стаття дає право державі-члену скликати консультації між союзниками.
«Наші системи створювалися для іншого світу… Нам терміново потрібен консенсус щодо того, як реагувати на певні інциденти – ті, які не досягають рівня збройної агресії, але явно загрожують нашій національній безпеці… Якщо одна держава-член активує цей механізм, усі держави-члени зберуться разом, щоб скоординувати європейську відповідь», — пояснила фон дер Ляєн.
Лідерка ЄС вважає, що потрібен і новий безпековий формат. У ньому вона бачить Україну. США серед названих партнерів не прозвучали.
«Ми вже давно обговорюємо формат зустрічей лідерів, зосереджений на безпеці нашого континенту, – за участю таких партнерів, як Канада, Норвегія, Україна, Велика Британія та інші… Саме тому ми представимо наші пропозиції щодо того, як перетворити ідею Європейської ради безпеки (European Security Council) на реальність», — резюмувала вона.
Говорячи про підтримку України, очільниця Єврокомісії акцентувала на посиленні санкцій проти Росії. ЄС ухвалив 21 пакет. Початкові пропозиції слабшали, перш ніж стати прийнятними для всіх держав-членів. Після затяжних переговорів у Єврокомісії, схоже, не мають ілюзій щодо простору для нових масштабних економічних обмежень.
«Передусім необхідно забезпечити виконання вже чинних. Наші санкції болючі. Вони чинять величезний тиск на російську економіку. Росія робить усе можливе, щоб їх обійти. Тож ми повинні закрити всі лазівки», — наголосила президентка Єврокомісії.
Нині ЄС намагається подовжити чинні персональні санкції проти Росії. Під ними перебуває вище керівництво РФ, представники великого бізнесу та ВПК, пропагандисти й чиновники, причетні, за оцінкою ЄС, до депортації українських дітей. Процедура відбувається двічі на рік. Черговий дедлайн сплив 15 вересня. Замість подовження на шість місяців санкції подовжили лише на тиждень.
Процедура вимагає згоди всіх країн ЄС і регулярно стає приводом для торгу. Тепер вимоги висунула Словаччина. Братислава домагається зняття санкцій із засновника «Альфа-Груп» Михайла Фрідмана, а також із російсько-узбецького мільярдера й металургійного магната Алішера Усманова. Виключення Усманова зі списку несподівано підтримала Франція. Офіційно Париж посилається на міркування національної безпеки та прохання партнерів. За даними джерела в дипломатичних колах ЄС, Азербайджан готовий звільнити двох французьких громадян в обмін на зняття санкцій із російського мільярдера.
Дипломати побоюються ефекту доміно. Якщо Париж і Братислава досягнуть свого, Люксембург може вимагати виключення Михайла Фрідмана, а інші країни висунуть власні умови. Суперечка стосується винятково персональних обмежень — замороження активів і заборони на в’їзд. У чорних списках ЄС нині понад 2600 осіб і компаній. Перелік невдовзі можуть поповнити ще 1600 позицій, пов’язаних із російським ВПК. Рішення щодо найбільшого розширення чорних списків від початку повномасштабної війни очікується у жовтні.
Україна пропонує також «антибалістичні» санкції. На початку вересня Андрій Сибіга представив колегам із ЄС конкретні пропозиції. Київ очікує обмежень проти виробництва російської балістики, низки російських фізичних і юридичних осіб, супутникової системи «Рассвет», а також Росатома і Роскосмосу. Також — повного ембарго ЄС на постачання Росії глинозему й алюмінієвої руди, сильніших заходів проти тіньового флоту та жорсткіших обмежень на поїздки росіян до Європи.
Розширення ЄС фон дер Ляєн також згадала. Вкотре заявила, що майбутнє України — у Євросоюзі. Нових конкретних кроків щодо вступу не оголосила. Лише анонсувала дорожню карту для найбільш просунутих країн-кандидатів. Чиновники Єврокомісії поки не знають, який саме вигляд вона матиме.