Умань на кілька днів знову стала одним із найбільших центрів паломництва хасидів у світі. Цього року юдейський Новий рік — Рош га-Шана — припав на 11–13 вересня. За даними української та ізраїльської поліції, до міста прибуло близько 50 тисяч паломників з Ізраїлю та інших країн.
Люди долали тисячі кілометрів, щоб помолитися біля могили цадика Нахмана з Брацлава. Святкування зосередилося в одному кварталі, який поліція повністю перекрила. Потрапити туди можна було лише через пункти контролю зі сканерами, привезеними з Одеського аеропорту.
Молитва, традиції та закритий квартал
Рабі Нахман жив у XVIII–XIX століттях і заповів послідовникам приїжджати до його могили саме на Рош га-Шана. Натан Бен Нун, директор благодійного фонду імені Рабі Нахмана з Брацлава, пояснив: «Це неймовірно важливе свято для іудеїв. Це не просто новий рік. Ми приходимо і молимося протягом багатьох годин – не лише за юдеїв, а за мир в усьому світі».
Хасиди співають, танцюють і грають на інструментах. Час від часу лунає шофар — ритуальний духовий інструмент із рогу барана або цапа. 11 вересня опівдні почалася спільна молитва. Після неї частина паломників пішла до озера, де за традицією купаються. Були й випадки хуліганства: люди набивалися в автомобіль і вилазили на дах та капот.
Жінок у кварталі майже не було. Багато чоловіків приїхали без сімей або лише із синами. Журналістка кілька разів чула агресивні слова на свою адресу. Натан Бен Нун сказав: «Коли ми йдемо до Бога, ми йдемо просто до Бога. Ти маєш бути повністю в цьому. Ти не маєш казати: “Ох, я зайнятий родиною, дружиною, дітьми”. Ні. Ти маєш бути зосереджений на Богу».
Не всі жінки з цим згодні. Деякі залишалися до кінця свята. Дві жінки приїхали, щоб народити поруч із могилою. Одна дівчина, яка їздить сюди 17 років, відповіла: «Ні, що ви? Я не вважаю так. Я їжджу сюди протягом 17 років».
Поліція чергувала кожні кілька метрів і перевіряла речі. Правоохоронцям роздали буклети-словники. Найчастіше використовували слово «даркон» — паспорт. За одним із пунктів чоловіки везли 12 пляшок кошерного вина при нормі одна пляшка на людину. Вони пояснили, що купили вино в Ізраїлі, бо в Україні важко знайти кошерну їжу.
Ціни, збір до бюджету і реакція на тривоги
Для місцевих жителів приїзд десятків тисяч людей став і навантаженням на інфраструктуру, і сезоном для бізнесу. Ціни в хостелах і готелях зростали в кілька разів, інколи в десятки. Ліжкомісце, яке звичайно коштує до тисячі гривень, на три святкові дні сягало 25 тисяч гривень. Дорожчали сувеніри, книги та кошерна їжа.
Паломники скаржилися, що на них наживаються. Водночас більшість власників готелів, крамниць і квартир у кварталі — євреї.
Перший заступник міського голови Умані Олег Ганіч повідомив, що паломники сплатили до бюджету рекордні 25 мільйонів гривень туристичного збору. Комунальники назвали цей рік легшим за попередні. Поліція зафіксувала кілька порушень паспортного контролю та виявлення наркотичних речовин. Порушникам заборонили в’їзд до Умані на кілька років. Серйозних правопорушень не було.
Під час повітряних тривог хасиди майже не реагували. Один із них сказав: «Ніякого укриття. Адже якщо людині призначено померти, вона помре і в укритті. Крім того, в нас також триває війна». Хасид з Канади, який їздить в Україну 15 років, зазначив: «Ми молимося за мир у цій державі. Ми знаємо, що війна завершиться і всі ми будемо їхати до Криму відпочивати». Його товариш додав: «Він просто вбиває українців. Мені шкода. Путін – це диктатор».