Ірина Поплавська — українська акторка, чия роль Насті Глушко в серіалі «Моя улюблена Страшко» стала справжнім проривом для цілого покоління глядачів. Народжена 30 вересня 1996 року в Києві, вона виросла в Одесі, де морське повітря та творча атмосфера родини лікарів заклали основу її характеру. Сьогодні, у 2026 році, Ірина живе в Лондоні, грає на британських сценах і продовжує зніматися в короткометражках, залишаючись вірною своїм українським кореням навіть за тисячі кілометрів від дому.
Коротка відповідь на запитання «хто така Ірина Поплавська» проста: це талановита акторка, яка з дебюту в 2021 році стрімко піднялася від телевізійної зірки до міжнародної театральної виконавиці. Проте за цією простотою ховається глибока історія про пошук себе, випробування війною та силу, з якою молода жінка перетворює виклики на нові можливості.
Ранні роки: Одеса як колиска характеру
Ірина з’явилася на світ у Києві, але вже незабаром родина переїхала до Одеси. Там, серед шумних базарів, морських хвиль і старовинних двориків, пройшло її дитинство та юність. Батьки — лікарі, люди, які щодня стикаються з людським болем і надією. Ця атмосфера відповідальності та емпатії, ймовірно, вплинула на те, як Ірина згодом підходила до ролей — з глибиною і щирістю.
У школі вона не мріяла про сцену з перших днів. Як і багато підлітків, пробувала різні шляхи. Після закінчення школи тричі намагалася вступити до престижного Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, але доля повела іншим маршрутом. Ірина обрала Київський міжнародний університет, де вивчала готельно-ресторанний бізнес. Рік навчання показав: це не її шлях. Рутина цифр і протоколів душіла творчу натуру, і дівчина зробила сміливий крок — знайшла акторські курси в Одесі.
Чотири роки навчання в одеській драматичній школі стали справжнім випробуванням і водночас школою життя. Там Ірина опанувала основи театрального мистецтва, навчилася працювати з текстом, тілом і емоціями. Випуск у 2020 році, коли їй було 24, збігся з початком пандемії — час, коли багато молодих акторів сумнівалися в майбутньому професії. Проте Ірина не зупинилася.
Прорив 2021 року: Настя Глушко і серіал, що змінив усе
У вересні 2021 року, всього за кілька місяців після випуску, Ірина отримала запрошення на кастинг українського адаптації всесвітньо відомого серіалу «Yo soy Betty, la fea». Роль Насті Глушко — невпевненої в собі «страшки», яка перетворюється на впевнену жінку — стала для неї доленосною.
Прем’єра «Моя улюблена Страшко» на каналі «1+1» 30 серпня 2021 року вибухнула рейтингами. Ірина з перших серій зачарувала глядачів своєю природністю, гумором і вмінням показувати внутрішню трансформацію героїні. За вісім місяців зйомок вона втілила 48 епізодів, і серіал став одним із найуспішніших проєктів українського телебачення того року. Роль Насті Глушко зробила Ірину впізнаваною, але, що важливіше, дала їй віру в себе як в акторку.
Цей прорив став не просто кар’єрним стартом, а й особистим тріумфом. Дівчина, яка роками боролася за місце в професії, раптом опинилася в центрі уваги мільйонів. Проте слава не змінила її — Ірина залишалася відкритою, щирою і готовою до нових викликів.
Війна 2022 року: випробування, яке перевернуло життя
24 лютого 2022 року повномасштабне вторгнення Росії в Україну зруйнувало звичний світ мільйонів українців, і Ірина не стала винятком. Разом з мамою вона виїхала до Німеччини, де вже жила тітка. Спочатку оселилися на півночі країни, пізніше переїхали до Берліна, де з’явилися можливості для українських акторів — проєкти про війну, підтримка від європейських театрів і фестивалів.
Переїзд став не лише фізичним, а й емоційним марафоном. Ірина згадувала в інтерв’ю, як важко було залишати дім, друзів і звичне життя. Проте саме в цей період вона почала активно підтримувати ЗСУ, брати участь у благодійних проєктах і використовувати свою популярність для поширення правди про Україну. Війна не зламала її — вона загартувала і спрямувала енергію в творчість.
Лондонський період: від екрану до театру
У 2023 році Ірина вирішила зробити наступний крок — переїхала до Лондона і вступила до престижної Royal Central School of Speech and Drama (CSSD). Там вона здобула магістерський ступінь з акторської майстерності для екрану. Навчання в одній з найкращих театральних шкіл світу стало новим етапом зростання. Ірина вивчала техніки роботи перед камерою, імпровізацію та глибоке занурення в персонажа.
Паралельно вона зняла свою першу короткометражку «A Knock Away», де виступила не лише як акторка, а й як режисерка. Це був особистий проєкт про людські зв’язки та несподівані зустрічі — теми, близькі їй самій.
У 2025 році Ірина зробила театральний дебют у Великій Британії. Вона зіграла роль Крістіни в комедійному трилері «Murder at Midnight» Торбена Беттса в постановці Original Theatre. UK-тур охопив такі сцени, як Birmingham Rep та Salisbury Playhouse. Перехід з екрану на сцену став для неї цікавим викликом: після років роботи перед камерою довелося адаптуватися до живої енергії театру, де кожна вистава — унікальна.
Філософія акторства та погляди на життя
Ірина Поплавська не просто грає ролі — вона проживає їх. У своїх інтерв’ю вона часто говорить про важливість автентичності: «Акторство — це не маска, а дзеркало, в якому відображається те, що ти відчуваєш всередині». Її шлях від невпевненої студентки до міжнародної виконавиці показує, що успіх приходить не миттєво, а через наполегливу працю, віру в себе і готовність ризикувати.
Війна та переїзд навчили її цінувати кожну мить і використовувати творчість як інструмент підтримки. Ірина активно веде соцмережі, де ділиться не лише професійними новинами, а й думками про Україну, культуру та особисте зростання. Вона наголошує: навіть далеко від дому можна залишатися частиною своєї країни — через мову, історії та підтримку.
Особисте життя Ірини залишається досить приватним. Вона рідко говорить про стосунки, зосереджуючись на кар’єрі та саморозвитку. Відомо, що вона цінує близькі стосунки з родиною — особливо з мамою, з якою пережила переїзд, — і знаходить силу в творчості та спілкуванні з однодумцями.
Сучасні проєкти та плани на майбутнє
Станом на 2026 рік Ірина Поплавська активно працює в Лондоні. Вона представлена агентством Actors Alliance, знімається в короткометражках і готується до нових театральних ролей. Її короткометражка «A Knock Away» отримала позитивні відгуки на фестивалях, а роль у «Murder at Midnight» стала важливим кроком у британській кар’єрі.
Ірина не забуває про Україну. Вона продовжує підтримувати благодійні ініціативи, брати участь у проєктах, присвячених війні, і мріє про повернення на українські сцени, коли дозволять обставини. Її історія — це приклад того, як талант, наполегливість і внутрішня сила можуть відкрити двері навіть у найскладніші часи.
Цікаві факти про Ірину Поплавську
- Ірина тричі намагалася вступити до головного театрального вишу України, але доля привела її іншим шляхом — через бізнес-освіту до акторства.
- Роль Насті Глушко в «Моїй улюбленій Страшко» вона отримала після кастингу, на який прийшла майже випадково, і затвердили її всього за два дні.
- Після випуску в 2020 році Ірина знялася в серіалі, який став одним із найпопулярніших в Україні того року.
- У 2022 році разом з мамою виїхала до Німеччини, а з 2023-го живе в Лондоні, де здобула престижну освіту.
- Ірина не лише акторка, а й режисерка — її короткометражка «A Knock Away» стала особистим проєктом про людські зв’язки.
- Вона активно підтримує ЗСУ та українську культуру за кордоном, використовуючи свою популярність для поширення правди про війну.
- У 2025 році дебютувала в британському театрі в постановці «Murder at Midnight», граючи на кількох сценах UK-туру.
- Ірина часто говорить про важливість автентичності в акторстві та про те, що справжній успіх — це можливість залишатися собою навіть у чужій країні.
Ці факти показують не просто кар’єрний шлях, а й людину, яка вміє перетворювати виклики на можливості і зберігати внутрішню гармонію.
Ірина Поплавська — це більше, ніж акторка з популярного серіалу. Це історія про те, як звичайна дівчина з Одеси, пройшовши через сумніви, війну та переїзди, знайшла своє місце на світовій сцені. Її шлях надихає молодих людей не здаватися перед труднощами і вірити у свою мрію. Сьогодні, у 2026 році, вона продовжує творити, підтримувати Україну і доводити: справжній талант не має кордонів. Її історія — це нагадування, що навіть у найтемніші часи можна знайти світло і йти вперед, крок за кроком, від одеських вулиць до лондонських підмостків.