Темрява ковтає обрії, а раптом із хащі прорізує ніч пронозливий свист – кю-віт, кю-віт. Це сплюшка, маленька сова, що перетворює тишу на концерт для тих, хто не спить. У містах і селах України цей звук чують найчастіше, особливо навесні, коли птахи шукають пару. А якщо почуєте низьке, ритмічне “ху-ху” з глибин лісу – то сова сіра веде свою нічну симфонію. Ці пернаті солісти не просто шумлять: їхні крики – ключ до виживання в темряві.
Не менш гучним буває торохтіння дрімлюги звичайної на галявинах, ніби хтось заводить старий мотор, або скрипучу терку деркача на луках – “крек-крек”, що лунає годинами. В Україні ці птахи панують у ночі, бо денний світ належить конкурентам. Їхні голоси еволюціонували для точного полювання, залицяння та охорони території, розносячись кілометри в прохолодному повітрі ночі.
Та не всі нічні крики належать совам. Деякі, як у сичка хатнього, різкі й уривчасті, ніби сигнал тривоги з даху сараю. Розпізнати їх – значить зрозуміти ритм природи. Далі розберемося, хто стоїть за цими звуками, чому вони лякають і як їх слухати без страху.
Чому птахи перетворюють ніч на арену звуків
Ніч – час хижаків, і птахи це знають. Без сонячного шуму звуки подорожують далі, дозволяючи спілкуватися на відстані. Самці кричать, аби привабити самок і відлякати суперників, а самки – кликати пташенят чи попереджати про небезпеку. Уявіть: сплюшка видає свій свист до 100 разів за годину, створюючи “акустичну мережу” в лісі.
Біологія тут грає ключову роль. Сови чують ультразвук мишей під снігом, а їхні крила – безшумні завдяки гребеням і щетинкам. Дрімлюги ж полюють із відкритим ротом, хапаючи жуків у польоті, і їхнє гудіння слугує маяком для пари. Сезонність додає драми: пік криків – травень-червень, коли гнізда повні.
У містах ситуація ускладнюється. Штучне світло збиває ритми, змушуючи птахів співати вдень або менше вночі. Дослідження показують, що в Києві сичі хатні активніші через ліхтарі, але популяції падають на 20% за десятиліття через брак їжі.
Сови: абсолютні монархи нічних лісів
Сови – перші, хто спадає на думку при згадці нічних криків. В Україні гніздиться 11 з 13 видів сов, від крихітної сплюшки до могутнього пугача. Сплюшка євразійська (Otus scops), розміром з горобця, видає мелодійний свист “кю-віт” або “пю-лю”, що лунає з високих дерев. Цей мігрант прилітає в квітні, оселяючись у листяних лісах Полісся та Карпат. Її крик – не крик болю, а пісня кохання, чутна за 500 метрів.
Сич хатній (Athene noctua) ближчий до людей. Його різкий “кewick” або “квів-квів” лунає біля хат, садів, руїн. Цей кремезний птах з жовтими очима полює на коників і мишей, контролюючи шкідників. У селах Поділля його голос – звичний саундтрек ночі, особливо коли пташенята пищать, як кошенята.
Вухата сова (Asio otus) ховає “вуха” – пучки пір’я для маскування. Її крик – протяжне “у-хууу”, що переходить у серію стогонів. Поширена в лісах і парках, від Карпат до степів, вона кружляє над луками, чатуючи на гризунів. Сова сіра (Strix aluco) додає басу: “хуу-ху-хууу”, ніби вовк у пташиній подобі, лунає в дубравах.
Рідкісніші гості: пугач (Bubo bubo), велетень з розмахом крил 180 см, гукає глибоким “бу-ууу”, чутним за кілометри. Занесений до Червоної книги, трапляється в Карпатах. Сипуха (Tyto alba) шипить і клацає, полюючи в полях.
| Вид сови | Крик | Середовище | Статус (2025) |
|---|---|---|---|
| Сплюшка | Кю-віт | Ліси Полісся | Поширена |
| Сич хатній | Квів-квів | Села, міста | Поширена |
| Вухата сова | У-хууу | Ліси, парки | Найчисленніша |
| Пугач | Бу-ууу | Карпати | Рідкісний, Червона книга |
Дані з pernatidruzi.org.ua та birdlife.org.ua. Ця таблиця показує різноманітність: від міських сирен до лісових труб.
Дрімлюга звичайний: тінь, що гудить у сутінках
Не сова, але нічний майстер – дрімлюга (Caprimulgus europaeus). Його оперення зливається з корою, а крик – монотонне муркотіння чи торохтіння, тривалістю до години. Самець “співає” на гілці, аби позначити гніздо, потім злітає в шлюбний політ з клацанням крил.
Поширена по всій Україні, крім гір, у сосняках і степах. Полює на метеликів, відкриваючи рота ширше за голову. Пташенята шиплять і роззявляють дзьоби, відлякуючи ворогів. Популяція падає через вирубку та пестициди, але в заповідниках, як Хортиця, тримається стабільно.
Її голос – не крик, а вібрація, ніби котяче мурлыкання в темряві, що вводить у транс рибалок на ставках.
Деркач: скрип луків у повні
На вологих луках і болотах пролунає “крек-крек” – це деркач (Crex crex) токовіє. Носове скрипіння, як терка по металу, лунає вночі та на світанку, повторюючись хвилинами. Самець ховається в траві, видаючи звук особливими гортанними м’язами.
Гніздиться на Поліссі, в долинах Дніпра, але скорочується через косіння лук. Червона книга України. Його токування – сигнал для самок, чутний за луною.
Інші нічні голоси: від солов’я до чібісів
Соловей співає трелями вночі в травні, але це мелодія, не крик. Водяний погонич хрюкає на ставках, чібіси кликливо кричать у польотах. Навіть кукушки іноді токують опівночі.
- Соловей: складні трелі для залицяння, парки та гаї.
- Погонич: свист “тік-тік”, болота, рідкісний.
- Чібіс: “чібіс-чібіс”, поля, міграція.
Ці голоси додають шарів до нічного хору, роблячи ніч живою тканиною звуків.
Регіональні ноти: де чути що в Україні
На Поліссі домінує сплюшка в соснах, деркач на луках. У Карпатах – пугач і вухаті сови в ярах. Степах – дрімлюга на галявинах, сичі в балках. Київські парки повні сичиків хатніх, а Одеса чує їх біля лиманів.
Зима змінює репертуар: сови-білянки прилітають на Харківщину, видаючи тихі стогони.
Цікаві факти про нічних птахів
Сплюшка може імітувати інші звуки, ніби грає на флейті. Сови крутять головою на 270°, скануючи простір.
- Дрімлюга спить удень, сидячи вздовж гілки – ноги слабкі для хвату.
- Деркач біжить 30 км/год, ховаючись від лисиць.
- Пугач вагою 4 кг хапає зайців!
- Сич хатній видає 12 різних звуків, від сміху до гарчання.
В Україні 2025 сипухи зросли на 10% завдяки шпаківням (birdlife.org.ua).
Фольклор і міфи: сови як провісники долі
У українському фольклорі сови – не просто птахи. “Сова ухнула – біду принесла”, шепотіли в селах Полтавщини. Вухата сова асоціювалася з привидами, її крик віщував смерть. Та в Карпатах сови – охоронці лісу, символ мудрості, як у казках про Лісовика.
Дрімлюгу називали “козодоєм” – крадійкою молока від корів, деркача – “теркою диявола”. Ці легенди народилися від страху перед невідомим, але відображають повагу до ночі. Сьогодні орнітологи розвінчують міфи, показуючи екологічну роль сов як санітарів.
Сучасні загрози: світло, шум і людина
Урбанізація душить нічні голоси. Світлове забруднення збиває міграцію, зменшує спів на 30% у містах. В Україні, за даними 2025, популяції дрімлюг впали на 15% через LED-ліхтарі в степах. Пестициди вбивають їжу, вирубка – домівки.
Та є надія: УТОП будує гніздівлі, моніторинг eBird фіксує тенденції. Війна додала стресу, але заповідники, як Чорнобиль, стали притулками – там сови множаться.
Поради орнітолога: як розпізнати і привабити нічних гостей
Вийдіть о 22:00 в тихе місце з телефоном. Додаток Merlin Bird ID (Cornell Lab) розпізнає звуки в реальному часі, працює в Україні.
- Запишіть звук, введіть локацію – апп видасть вид.
- Використовуйте бінокль з нічним режимом, слухайте 30 хв.
- Ставте шпаківні з отвором 15 см для сичиків.
- Вимикайте ліхтарі – темнота рятує популяції.
- Приєднуйтесь до моніторингу на ebird.org.
Так ви не тільки почуєте, а й допоможете. Ніч оживає, коли ми прислухаємося.
Ці голоси – серцебиття природи, що б’ється в унісон з нами. Слухайте уважно: наступного разу сплюшка може стати вашим нічним компаньйоном.