Алергія – це надто експресивна відповідь імунної системи на зазвичай безпечні речовини, такі як пилок, шерсть тварин, певні продукти, ліки або речовини, які перебувають у харчових продуктах (наприклад, глютен, лактоза). При алергії імунна система сприймає ці речовини як загрозу та виробляє антитіла, викликаючи різноманітні симптоми алергії.
Як розвивається алергічна реакція?
Організм контактує з алергеном, який може бути пилком, продуктом харчування, шерстю тварин, ліками, хімічними речовинами. Розвиток алергічної реакції:
- Сенсибілізація. Після першого контакту з алергеном імунна система формує антитіла (імуноглобулін E – IgE) до цього алергену.
- Другий контакт. Під час наступного контакту з тим самим алергеном відбувається взаємодія антитіл IgE з клітинами мастоцитами та базофілами, які містять хімічні речовини, такі як гістамін.
- Виділення медіаторів запалення. Антитіла спричиняють виділення медіаторів запалення, особливо гістаміну. Ці речовини викликають ряд фізіологічних змін, таких як розширення кровоносних судин, збільшення проникнення рідини та зниження тонусу м’язів.
- Симптоми алергії. Відповідь організму на ці зміни включає симптоми, такі як свербіж, висип, кашель, нудота, здуття лиця, артеріальний тиск та інші.
- Алергічна реакція. Спектр алергічних реакцій може варіювати від легких до важких. У важких випадках може виникнути анафілактичний шок, що є надзвичайно небезпечним і вимагає негайного медичного втручання.
Реакція на алерген може виникнути відразу після контакту або через деякий час. Персоналізований підхід та консультація з лікарем є важливими для діагностики та управління алергічними станами.
Симптоми алергії можуть виявлятися в різних формах, таких як нежить, часті чхання, закладеність носа, головний біль, втома та ураження дихальних шляхів (кашель та задишка). Також можуть спостерігатися болі у животі, розлади шлунково-кишкового тракту та нудота.
Які методи діагностики алергії бувають?
Діагностика алергій включає різні методи, серед яких основні — це шкірні тести та аналіз крові. Аналізи на алергію:
- шкірні тести. При цьому тесті на шкіру лікар наносить невелику кількість різних алергенів, після цього — сімейний лікар чи алерголог проколює верхній шар шкіри. Якщо відбувається реакція (почервоніння, припухлість), це може свідчити про алергічну відповідь на нанесений алерген;
- аналіз крові (алекс-тест). За допомогою одного аналізу крові можна перевірити наявність антитіл IgE до 295 алергенів.
Лікування алергії зазвичай включає застосування антигістамінних препаратів для полегшення симптомів, а також кортикостероїдних препаратів для зменшення запалення. У важких випадках може використовуватися імунотерапія для надання невеликих доз алергену з метою розвитку поступової звичайної реакції організму.
