Чіпування собак

Чіпування собак – процедура, при якій під шкіру тварини вводиться електронний чіп з інформацією. Це своєрідний аналог паспорта, який дозволяє за допомогою спеціального сканера ідентифікувати собаку та її власника. Чіпування проводиться різним тваринам, але для собак воно особливо важливе, адже саме вони частіше за всіх теряються на вулиці.

За кордоном чіпування з’явилося більше 20 років тому. У нашій країні власники собак поки що ставляться до нього з обережністю і недовір’ям. Зазвичай його виконують у разі гострої необхідності, наприклад, при поїздці за кордон. Подібне ставлення викликане, передусім, недостатньою освіченістю людей про саму процедуру та можливості, які вона відкриває.

Що являє собою чип

Чіп, або транспондер, – мікроскопічний пристрій, що містить цифрову інформацію у вигляді коду. Мікросхема знаходиться всередині капсули з біостекла. Стандартний розмір – 12 мм у довжину і 2 мм у діаметрі. Але є і міні-варіант: 8 мм у довжину і 1,4 мм у діаметрі. Маленькі капсули використовують для чіпування невеликих собак, а також кішок, гризунів, рептилій та інших дрібних тварин. За характеристиками скорочені чіпи практично не відрізняються від стандартних. Вони мають менший радіус зчитування, тому особливого сенсу ставити їх собаці немає – такі пристрої створені для малих тварин, яким неможливо вжити повнорозмірний транспондер.

Основні елементи чіпа:

• приймач;
• передавач;
• антена;
• пам’ять.

Чіпи продаються вже запрограмованими, виробником в пам’ять записаний 15-значний код. Перші 3 цифри – кодове позначення країни, наступні 4 – виробника, залишаються 8 – унікальний номер, призначений конкретному тварині. Пристрій призначений лише для зчитування; змінити цифрову інформацію неможливо.

Всі коди вносяться в базу даних разом із відомостями про тварин, яким вони належать. Вказуються порода, кличка собаки, стан її здоров’я, зроблені щеплення, ім’я, телефон і адреса власника. Всі пристрої стандартизовані за системою ISO і FDX-B. Єдиний технічний регламент дає змогу отримати дані про собаку в будь-якій країні світу за наявності сканера. Загальної світової бази даних поки немає – інформацію можна вносити в будь-яку, з якою працює ветеринарна клініка. Але зате є кілька великих пошукових сайтів, які пов’язані з різними базами даних зі всього світу. В Росії найпопулярнішою та зручною вважається “ANIMAL-ID”, яка містить майже 300 тисяч записів.

Капсула з чіпом стерильна і продається в запаяному вигляді всередині спеціального шприца. Транспондер знаходиться в рідині, яка полегшує введення та приживлення. Матеріал капсули біологічно сумісний з тканинами тварини і не викликає відторгнення.

Як проходить чипування

Чіпування собак проводиться в ветеринарній клініці. У інтернеті є багато інструкцій щодо самостійного проведення процедури, чіпи також доступні для вільної продажу. Однак, проводити чіпування своїми силами не рекомендується, якщо ви не є ветеринаром. Процедура вимагає точності, дотримання гігієни, правильного вибору місця введення.

Якщо ви все ж вирішили встановити чіп самостійно, то придбайте його лише в надійних компаніях, які готові надати документацію. Категорично не варто брати такий пристрій на китайських торгових площадках. Також враховуйте те, що більшість баз даних працює лише з ветеринарними кліниками, але є й такі, які дозволяють зареєструватися власникам. Само по собі вживлення чіпа не має сенсу, якщо ви не ввели код і інформацію в систему.

Порядок проведення чіпування собаки складається з кількох кроків.

1. Ветеринар сканує чіп для його перевірки. Інформація на сканері повинна відповідати напису на упаковці.
2. Місце уколу дезінфікується.
3. Згідно з міжнародними стандартами чіпування проводиться в область холки. Лікар знаходить середину лінії між лопатками, піднімає шкіру і вводить шприц під кутом 30 градусів.
4. Місце введення чіпа повторно дезінфікується.
5. Чіп знову сканують, щоб перевірити його роботу.
6. В паспорт тварині вклеюють штрих-код з упаковки шприцу.

Після чіпування собаку не можна чесати і купати протягом 2-4 днів. Також необхідно не допустити облизування місця уколу твариною. Якщо улюбленець все ж намагається це зробити, купіть спеціальний пластиковий комірець.

Вживлений чіп неможливо вилучити або змінити. Вся вказана інформація має юридичну значущість. Ідентифікаційна картка, видана власнику, є своєрідним свідоцтвом, що підтверджує його право на собаку. Які-небудь повторні маніпуляції з чіпом не потрібно робити – процедура є одноразовою, а інформація назавжди внесена в базу даних.

Підготовка та протипоказання

Чіпувати можна дорослих собак і цуценят старше 2-3 місяців. Особливої підготовки не потрібно, вимоги аналогічні таким при проведенні вакцинації. Тварина повинна бути здоровою, мати всі необхідні за віком прививки, бути обробленою від паразитів. Потрібно помити собаку, щоб шкіра була чистою, але не можна цього робити накануні процедури – краще за 2-3 дні до неї.

Чіп не впливає на здоров’я тварини, вводити його можна навіть літнім і вагітним собакам. Єдиним протипоказанням є наявність хронічних захворювань шкіри або шкірних інфекцій. Процедура проводиться собакам будь-яких порід, як короткошерстим, так і довгошерстим. Голити шерсть перед уколом не потрібно.

Що потрібно знати про чіпування

Є декілька моментів, на які власник собаки повинен звернути увагу під час чипування.

• Чип повинен відповідати стандартам ISO 11784 і 11785, інакше вивезти тварину за кордон буде неможливо.
• Потрібно дізнатися, до якої бази даних будуть внесені дані. Вона повинна бути однією з національних або міжнародних систем. Якщо інформація буде введена в локальну базу, наприклад, в племінник, то читати її будуть неможливо за межами.
• Необхідно обов’язково перевірити правильність всіх даних, які вводяться в систему. По-перше, уважно перечитати заповнену анкету. По-друге, перевірити дані в єдиній базі, чи були вони правильно введені доктором.
• Бажано зареєструватися в базі даних клініки в якості власника. Тоді стане доступним редагування інформації про собаку. Наприклад, зміна адреси або телефону власника.

Процедура чипування собак практично безболісна за правильного виконання. Тварина просто не встигає відчути біль, настільки швидко прокалюється шкіра і вживляється чип. Але це дійсно так, лише якщо чипування проводить кваліфікований спеціаліст. Бувають випадки, коли у неопитного лікаря не виходить встановити капсулу, особливо якщо у собаки довга шерсть.

Певний час чип переміщується під шкірою, в межах 1-2 см. Це вважається нормальним. Через 2-3 дні капсула обросте тканиною і стане неподвижною. Це не впливає на здоров’я собаки негативно.

При покупці вже чипованої собаки необхідно дізнатися від попереднього власника, до якої бази даних внесені дані чипу, і бажано отримати паперовий паспорт. Деякі бази дозволяють власникам самостійно коригувати всю інформацію, але єдиних правил немає. Щоб у майбутньому уникнути проблем ідентифікації собаки, необхідно замінити дані попереднього власника на свої.

Є помилкове уявлення, що собаку можна відслідковувати за вживленим чипом. Це зовсім не так – він не є gps-трекером і не випромінює ніяких сигналів. Щоб дізнатися інформацію про собаку, потрібно піднести сканер на достатньо відстані до місця введення. Якщо собака загубилася, чип допоможе її знайти, але лише опосередковано. Власнику залишається лише сподіватися, що знайдену тварину приведуть до клініки, де є сканер і доступ до бази даних. За отриманою інформацією працівник зможе зв’язатися з власником і повідомити про знахідку.

Чи потрібен чіп, якщо є клеймо: переваги чіпування

Всі професійні заводчики в Росії перед продажем позначають щенків клеймом. Клеймо представляє собою буквено-цифрове зображення, де букви вказують на племінник, а цифри – на номер щенка. Клеймо дозволяє з’ясувати, в якому племіннику народився щенок, що підтверджує його породу. Але воно не встановлює приналежність власнику. Є також інші недоліки:

• процедура боляче, високий ризик інфікування та місцевого запалення;
• з часом малюнок блідне;
• клеймо можна підробити та змінити.

На відміну від клейма, чіп неможливо підробити, індивідуальний номер не можна змінити. Ідентифікаційна картка є свого роду свідоцтвом про власність на собаку. Це особливо актуально для дорогих породистих тварин. Чіп захищає від підміни собаки в племіннику або на виставці.

До 2012 року в ЄС, нарівні з чіпом, використовувалося також клеймо, а зараз собаку не пустять ні в одну з країн Євросоюзу без наявності чіпа. Якщо ви збираєтесь подорожувати з улюбленцем по Європі, то установка чіпа є необхідністю.

Чіпування собак поки не є обов’язковим в Росії, рішення приймається за бажанням власника. Вартість процедури залежить від регіону, зазвичай вона становить від 1000 до 2000 рублів. Ціна досить доступна, і додаткових витрат не потрібно. Головне, що отримує власник після чіпування – це висока ймовірність знайти свого улюбленця, якщо він загубиться, а також можливість подорожувати з ним за кордон.