Отит – це захворювання, яке представляє собою запальний процес у вусі. Виявити вушний отит у собаки на початковій стадії може бути певною складністю. Тварина не може повідомити власнику про болісні або дискомфортні відчуття, а помітити патологію в звичайних умовах, без спрямованого огляду вуха, неможливо. Власник повинен бути дуже уважним до улюбленця, знати, якими симптомами проявляється хвороба, щоб забезпечити своєчасне лікування отиту та запобігти ускладненням.
Чому розвивається отит у собак
Існує кілька основних причин розвитку отиту у собак.
- Регулярне очищення вух – найкраща профілактика отиту.
- Зниження імунітету. Низька активність імунної системи улюбленця призводить до послаблення захисної функції шкіри. В результаті в ушах відбувається посилене розмноження багатьох мікроорганізмів та грибків, розвивається запалення.
- Наявність шерсті в вушних раковинах. Занадто густий волосяний покрив в ушах собаки має кілька негативних впливів: заважає виведенню відходів сери з слухового проходу, перешкоджає доступу повітря (відбувається застій та зволоження), подразнює шкіру, спричиняючи посилену роботу вушних залоз.
- Новоутворення в вусі. Пухирці в слуховому проході можуть порушувати вентиляцію, кровоточити, гноїтися, спричиняючи активне зростання кількості патогенних мікробів.
- Алергія. Алергічні реакції викликають отит збільшенням виділення сери, зниженням місцевого імунітету.
- Вушний кліщ. Пошкоджує шкіру слухового проходу, спричиняючи запальні прояви.
- Зростання хрящових і шкіряних складок. Ця особливість характерна для собак певних порід, наприклад, шарпеїв. В результаті надмірного збільшення розмірів складок в слуховому проході порушується газообмін.
- Потрапляння води. Застій рідини в вусі сприяє розмноженню патогенних мікроорганізмів.
- Потрапляння чужорідного тіла. Якщо в вусі собаки застрягне чужорідний предмет, перерветься доступ повітря, почнеться подразнення нервових закінчень, виділення сери у надлишковій кількості, зростання бактерій.
- Гормональний збій. Будь-які ендокринні порушення можуть бути причиною надмірного виділення сери, зниження місцевих захисних сил.
- Неправильне харчування. Зайва кількість простих цукрів (солодкого) в раціоні улюбленця призводить до їх присутності в виділеній сері. Виділення в збільшеному обсязі вона стає живильною середовищем для інфекції.
- Спадковість. Тварини, що мають повислі вуха (спаніелі), надмірно відкриту раковину (овчарки) та схильні до алергії, частіше за інших хворіють на отит.
Фото отиту у собак
Як проявляється отит у собак
Симптоми отиту у собаки можуть бути різноманітними, ступінь і форма їх вираженості залежить від виду захворювання, імунітету, індивідуальних особливостей улюбленця та запущеності процесу. Власникові слід звернутися до клініки, якщо він помічає наступні прояви:
- тварина трясе головою або часто чеше вуха;
- урочище не дозволяє доторкнутися до вух;
- з’явилися виділення з зовнішнього слухового проходу;
- собака плаче, коли намагається почесати вуха;
- занадто багато сіри в проході;
- на початку слухового проходу випадає шерсть, з’являються язвочки, почервоніння, рани;
- лимфатичні вузли під щелепою улюбленця збільшені;
- вуха гарячі на дотик, при цьому спостерігається їх набряклість.
З розвитком патологічного процесу підвищується загальна температура тіла тварини, вона відмовляється від їжі.
У деяких випадках переважання того чи іншого симптому може вказувати на причину отиту.
Причина | Симптом |
Шерсть | Волосся, що росте всередину |
Вушний кліщ | На поверхні шкіри вушної раковини і слухового проходу є корки темного кольору. При їх видаленні можна помітити рани |
Бактерії, грибки | Набряклість шкіри, почервоніння, гнійовидні виділення, підвищення місцевої та загальної температури |
Вода | Рідкі виділення з вух |
Алергія | Поява алергічної реакції на інших ділянках тіла |
Види отиту в собак
Симптоми отиту у собаки можуть бути різноманітними, ступінь і форма їх вираженості залежить від виду захворювання, імунітету, індивідуальних особливостей улюбленця та запущеності процесу
За походженням
- Першопричинний отит: розвивається самостійно, часто пов’язаний з переохолодженням або впливом інших негативних факторів на вухо собаки.
- Вторинний отит: є наслідком інших порушень або захворювань, таких як гормональні дисбаланси. В цьому випадку вухо стає більш вразливим до розвитку запалення.
За локалізацією
- Зовнішній отит: характеризується запаленням зовнішнього слухового проходу та шкіри в цій області. Часто спричиняється вологою, бактеріями або алергічною реакцією.
- Отит середнього вуха: впливає на середнє вухо та його структури, включаючи барабанну перетинку. Часто виникає як наслідок інфекції, запалення респіраторного тракту або вторинної інфекції.
- Внутрішній отит: є найбільш небезпечним, оскільки впливає на внутрішню структуру вуха, включаючи хрящеву тканину та барабанну перетинку. Може спричинити загрозу сепсису та поширення запального процесу до мозку.
За характером виділень
- Гнойний отит: характеризується наявністю гною або гнійних виділень у вуховій порожнині. Це може бути результатом бактеріальної або грибкової інфекції.
- Екссудативний отит: характеризується збільшеною продукцією серозної рідини або виділенням багатої сери з вуха. Це може відбуватися при запаленні серозного шару вуха або при порушенні нормального виведення сери.
За течією
- Гострий отит: відзначається сильним болем, швидким розвитком симптомів. Зазвичай характеризується запаленням вуха, що виникає раптово та супроводжується вираженою незручністю та болем.
- Хронічний отит: характеризується тривалим перебігом і чергуванням періодів загострення та ремісії. Симптоми можуть бути помірними, але тривалими. Хронічний отит може виникати після недостатнього лікування гострого отиту або бути результатом постійного подразнення вуха.
За джерелом запалення
- Грибковий отит: розмноження грибка відбувається дуже інтенсивно, тому захворювання швидко поширюється на внутрішнє вухо. Симптоматика виражена яскраво, що спричиняє тварині незручність та біль.
- Бактеріальний отит: супроводжується підвищенням температури, утворенням корочок на поверхні слухового проходу.
- Маласезійний отит: належить до грибкових видів отиту. Збудник – Malassezia. Присутній на поверхні шкіри вуха собаки, але проявляється лише при послабленні захисних сил організму. Часто супроводжується приєднанням бактеріальної інфекції.
- Алергічний отит: проявляється у набряку, свербіжі, почервонінні тканин. Не реагує на протигрибкові та антибактеріальні препарати. Підозрювати алергію можна при виявленні подібних симптомів на інших ділянках тіла.
- Веррукозний отит (бородавчатий): на поверхні шкіри вуха собаки утворюються численні бородавки, нарости, які поступово перекривають слуховий прохід, спричиняючи запалення.
Важливо: для діагностики виду отиту у собаки краще звернутися до спеціаліста. Тільки лабораторні аналізи можуть точно вказати на причину хвороби. Самостійний вибір лікарських засобів може спричинити ускладнення, аж до глухоти або запалення мозкових оболонок і смерті улюбленця.
Як проводять діагностику
У ветеринарній клініці власнику доведеться не лише показати собаку спеціалісту, але й відповісти на ряд питань. Велике значення для постановки діагнозу мають: раціон харчування (переважаючий продукт або корм), особливості прогулянок, наявність або відсутність прививок, хронічні захворювання. Знадобиться згадати, коли з’явилися симптоми, який характер має захворювання, поведінка тварини та інші нюанси.
Для діагностики ветеринарний лікар може призначити такі види обстежень:
- аналізи крові, виділень з слухового проходу;
- скребок з вуха;
- рентген (при підозрі на чужорідне тіло);
- томографія (для оцінки стану внутрішнього вуха, мозкових оболонок).
Лікування отиту у собак
Лікування отиту у собак є комплексним. Консервативний підхід включає декілька напрямків:
- усунення причини (якщо це можливо);
- зняття набряклості, свербіжу, болю;
- видалення корок, виділень, зовнішня обробка;
- детоксикація організму тварини;
- знищення патогенних мікробів у вусі та всьому організмі;
- підсилення імунної системи.
У випадку заростання слухового проходу, наявності пухлин або чужорідного тіла, можлива проведення оперативного втручання.
У зв’язку з різноманітністю форм запалення вуха у собаки, терапія буде відрізнятися. Так, при хронічному отиті, крім антибактеріальних препаратів, які призначаються під час загострення, рекомендується використовувати краплі для профілактики росту грибків та бактерій. Грибковий отит вимагає застосування протимікотичних засобів, а бактеріальне запалення лікується антибіотиками. При діагностиці алергічного отиту, перш за все, призначають строгу дієту та антигістамінні препарати.
Препарати для лікування отиту в собак
При лікуванні отиту у собак успішно зарекомендували себе наступні лікарські засоби.
Призначення препарату | Назва лікарського засобу |
Гігієнічна обробка | Отоклін, Отіфрі |
Антисептики | Перекис водню, Хлоргексидин |
Загоюючі | Санатол, Левомеколь |
Зняття симптомів запалення (біль, свербіж) | Отинум, Отипакс |
Протимікробні краплі | Отобіовет, Софрадекс, Ципромед |
Протигрибкові | Клотримазол, Нітрофунгін |
Від вушного кліща | Амітразин, Барс, Отоферонол |
Антибактеріальні | Амоксицилін, Цефтріаксон, Мастіет форте |
Комбіновані | Отоспектрин, Трезадерм, Орицин |
Детоксикація організму | Гідролізин, Сирепар |
Для підвищення імунітету | Для підвищення імунітету |
Ускладнення отиту в собак
Несвоєчасне звернення до ветеринарного лікаря або різке і швидке розвиток інфекції можуть призвести до небезпечних ускладнень, що особливо характерно для бактеріального отиту. Крім переходу захворювання у хронічну форму, у собаки можуть мати місце такі наслідки:
- погіршення слуху, глухота;
- запалення оболонок мозку;
- неврологічні порушення;
- психічні відхилення;
- набряк внутрішнього вуха;
- ураження очей гнійного характеру, косоглаздіння.
Особливості лікування в домашніх умовах
Навіть якщо власник знає, як лікувати той чи інший вид отиту у собаки, проводити терапію вух в домашніх умовах потрібно тільки після виявлення збудника. Не слід відразу насичувати улюбленця антибіотиками або закапувати перші під руку краплі. Таке “лікування” може призвести до погіршення стану тварини.
Які ще правила потрібно дотримувати під час домашнього лікування тварини? По-перше, чистка вух має проводитися за допомогою тампона, а не палички. Через її невеликі розміри провести гігієну вушної раковини та слухового проходу в повній мірі неможливо.
Власник повинен мати навички чистки вух своєму улюбленцю, особливо якщо у породи є зморшки вух, численні складки та хрящові виростки. Існує велика ймовірність неправильних дій, що можуть спричинити болісні відчуття у собаки. Крім того, при наявності виростів і складок буде складно ретельно розглянути поверхню шкіри та провести гігієну.
Деякі власники вважають, що перекис водню потрібно закапувати у вухо собаці, щоб він “розчинив” накип, який потім можна легко видалити. Насправді розчин призначений лише для обробки раковини. Проникаючи в вухо і взаємодіючи з гноєм, пошкодженою поверхнею, сіркою, перекис піниться, що супроводжується специфічними звуками у вухах. Тварина може налякатись.
Все, що потрібно від власника – забезпечити собаці спокій, адекватне грамотне лікування, повноцінне харчування та увагу.
Що можна зробити до візиту до ветеринара
Якщо ви не можете одразу звернутися до ветеринарного спеціаліста, ви можете вжити кілька самостійних заходів, які полегшать стан собаки.
- Проведіть огляд раковини та зовнішнього слухового проходу. Робіть це обережно, щоб не завдати болю тварині.
- При наявності пошкоджень обробіть їх тампоном, змоченим у перекис водню.
- До внутрішнього вуха можна закапати Отинум. Цей засіб не є шкідливим для здоров’я собаки. Він допоможе усунути болючі відчуття, свербіж, пом’якшити відкладення. Краще утриматися від використання інших крапель або ушної мазі до огляду ветеринара та встановлення діагнозу, щоб не випадково сприяти резистентності мікроорганізмів до подальшого лікування.
- При лихоманковому стані улюбленця можна дати йому жарознижуючий засіб, наприклад, парацетамол.
Профілактика отиту в собак
Незначні обмеження та правила догляду за собакою допоможуть запобігти розвитку отиту.
- Чим кращий імунітет, тим менш вразлива собака до інфекцій та паразитів. Підсилити захисні сили організму допоможуть повноцінний раціон та прогулянки.
- Регулярна чистка раковин вух 1-2 рази на 7-10 днів показана не тільки як гігієнічна процедура, але й профілактична (виявлення хвороби на ранній стадії).
- Слід уникати переохолодження тварини.
- Після водних процедур (вдома або в водоймі) зайву воду слід прибрати, промочуючи вухо тампоном, нахиливши голову собаки на бік.
- Не рекомендується випускати домашнього улюбленця на вулицю самостійно. Тварина може отримати травму, а також “познайомитися” з іншими собаками, інфікованими вушним кліщем, грибковою або іншою інфекцією.
Уважне ставлення до чотирилапого друга і, у разі виникнення отиту, своєчасний візит до ветеринарної клініки стануть запорукою здоров’я вух і всього організму собаки.