Гельмінтози подразнюють навіть найчистішу і доглянуту собаку, тому боротьба з паразитами полягає не лише у регулярному митті і утриманні її від зустрічей на вулиці, але й передбачає інші спрямовані дії і підвищену увагу з боку власника. Як можуть з’явитися глисти у собак, як їх розпізнати і вивести – про це далі в статті.
Шляхи зараження глистами
У переважній більшості випадків собака заражається глистами шляхом ковтання їх яєць. Але існує і інший шлях зараження – трансмісивний, шляхом укусів кровосисних комах. Крім того, паразит може проникнути через пошкодження шкіри тварини. Новонароджені цуценята легко заражаються від матері – носія глистової інвазії.
Яйця гельмінтів можуть потрапити в організм улюбленця, якщо:
власник не приділяє достатньо уваги санітарно-гігієнічній стороні життя чотирилапого друга;
собаці не проводять профілактичну дегельмінтизацію;
домашній улюбленець споживає сиру м’ясо і рибу;
собака часто гуляє без супроводу (можливі сумнівні “знайомства”, пиття з калюж, споживання різних залишків тощо);
у квартирі проживають інші тварини, які мають глисти.
При інших сприятливих умовах улюбленець може заразитися навіть вдома, понюхавши взуття господаря, який прийшов з вулиці.
На увазі: від глистів не застрахована жодна собака, але до групи ризику належать тварини зі зниженим імунітетом, цуценята, полювальні і дворові собаки.
Чим небезпечні гельмінти для собак
При відсутності лікування глисти у собак з часом можуть призвести до важких наслідків, серед яких:
ослаблення імунітету та відставання в рості і розвитку через недостатнє поступання поживних речовин в організм тварини;
психічне виснаження собаки внаслідок постійного свербіжу, болю, дискомфорту;
приєднання інфекції на тлі зниження захисних сил, розвиток численних захворювань;
серйозна інтоксикація організму улюбленця токсичними продуктами обміну паразитів, розвиток алергічних реакцій.
Гельмінти призводять до захворювань печінки, головного мозку, серця, легень та інших органів. Ігнорування симптомів глистів у собаки може призвести до розвитку жовтяниці, серцевого нападу, епілепсії, непрохідності кишечнику, крововиливу в мозок, втрати зору та інших наслідків, включаючи смертельний випадок.
Важливо: згідно зі статистикою, понад 60% домашніх собак інвазовані гельмінтами. При цьому заражені улюбленці виглядають клінічно здоровими, тому господарі не завжди підозрюють, що улюблена тварина хворіє.
Симптоми глистів у собак
На початковому етапі захворювання виявити наявність глистів у собаки досить складно. Симптоми гельмінтозу починають проявлятися, коли паразити розмножилися і завдали значної шкоди організму. У такому випадку власник може помітити як самі глисти, які вийшли з кишечника, так і їх яйця у вигляді дрібних зерен у калі собаки.
Однак бачити глистів або їх яйця озброєним оком не завжди вдається. Підозрювати гельмінтоз у улюбленця можна за наступними симптомами:
- собака втрачає вагу при відмінному апетиті;
- шерсть стала тьмяною;
- тварина облизує анус і/або терлася заднім проходом про підлогу;
- тварина важко дихає, з’явився кашель;
- набряклий живіт (особливо у цуценячому віці);
- утруднене дефекація, чергування зі зміною рідкої та твердої калі;
- втрата апетиту;
- блювота;
- висипання на шкірі.
Важливо: при виявленні подібних симптомів потрібно в першу чергу звернутися до ветеринарного лікаря. Такі самі ознаки можуть свідчити про розвиток інших порушень, тому самостійно призначати ліки від паразитів, виходячи лише з перелічених проявів, не можна.
Які види глистів бувають у собак
| Захворювання | Вигляд паразита | Як потрапляє в організм | Місце паразитування | Симптоми |
|---|---|---|---|---|
| Аляріоз | До 4 мм | Прісна вода з водойми, жаби | ШЛК | Постійна діарея, чергування з запорами. Відмова від їжі, блювота. Затруднене дихання, кашель. |
| Опісторхоз | До 10 мм в довжину | Сира риба, прісна вода | Печінка, жовчні протоки, підшлункова залоза | Жовтий колір слизових оболонок, біль у животі (тварина не дає торкнутися). Блювота, понос, підвищення температури. |
| Дифіллоботріоз | Плоский, довгий (до 10 см), тіло розділене на сегменти | Сира риба | ШЛК | Блювота, діарея, запор, набряклий кишечник. |
| Дипілідіоз | Плоский, сегментований, до метра і більше | Кровосисні комахи, які потрапляють у шлунок після ковтання | ШЛК | Судоми, діарея, блювота, відмова від їжі |
| Ехінококоз | Плоский, 5-10 мм завдовжки | Проглатування личинок з їжею (внутрішні органи тварин, їжа, що знаходиться на землі), вода, а також повітряні краплі | ШЛК, печінка, мозок, легені та інші органи | Залежно від місцезнаходження глиста |
| Анкілостомоз | Приблизно 2 см завдовжки, круглі у поперечному розрізі, має великі ротові ганчірки | Через ушкодження шкіри, їжу | ШЛК | Кров у калі, діарея |
| Токсокароз | Круглі, приблизно 15-20 см завдовжки, жовтуватого відтінку, скручені у спіраль | Внутрішньоутробно, під час лактації, через їжу, воду | ШЛК, печінка, легені, серце | Відмова від їжі, порушення травлення та дефекації, судоми, кашель, пневмонія |
| Дирофіляріоз | Білі, круглі у поперечному розрізі, до 15 см завдовжки | Укус комара | Серце, кровоносні судини, підшкірні тканини | Набряклість кінцівок, шум у серці, гіперемія шкіри, зуд, зниження маси тіла, втрата сил. |
Діагностика гельмінтозів
При підозрі на гельмінтоз необхідно звернутися до ветеринарної клініки для проведення діагностичних процедур. Діагностика глистів у собак полягає у лабораторному дослідженні крові та калу. Аналізи дають змогу виявити не лише факт наявності паразитів, але й визначити їх видову належність.
Багато власників вважають, що для діагностики гельмінтозу достатньо здати фекалії свого улюбленця. Проте деякі глисти, які мешкають у серці або легенях, можна виявити лише шляхом дослідження крові тварини. Перевагу віддають імуноферментному аналізу (ІФА) або полімеразній ланцюговій реакції (ПЛР). Ці методи вважаються найінформативнішими.
При підозрі на легеневу або серцеву форму гельмінтозу лікар може призначити рентгенологічне обстеження та/або УЗД серця.
Увага: навіть якщо власник знає, як виглядає певний паразит і виявляє глистів у калі собаки, слід обов’язково здати кал для діагностики. Зовсім можливо, що в організмі тварини також будуть присутні інші гельмінти.
Лікування глистів у собак
Лікування глистів у собак спрямоване на знищення паразитів та їх личинок, усунення симптомів захворювання та підвищення імунітету тварини. Терапія залежить від виду гельмінта: у більшості випадків застосовують медикаментозні засоби, але іноді доводиться звертатися до оперативного втручання (ехінококоз, дирофіляріоз).
Медикаментозне лікування
Найпопулярнішою формою лікарських засобів є таблетки від глистів, але існують антигельмінтні препарати у вигляді суспензії та крапель для зовнішнього застосування. Останній варіант знищує не лише глистів (переважно круглих червів), а й кровосисних комах – блох та кліщів.
| Таблетки | Краплі на кожу | Суспензія |
|---|---|---|
| Вермокс | Барс | Празител |
| Мільбемакс | Стронгхолд | Дирофен |
| Фебтал | Гельмінтал | |
| Дронтал | Інспектор | |
| Каніквантел |
Крім лікарських засобів, спрямованих безпосередньо на боротьбу з глистами, фахівець може призначити препарати, які запобігають закупорці кровоносних судин померлими паразитами – антикоагулянти. Крім того, собаці показані вітамінні комплекси, імуностимулятори. У разі потреби можливе призначення антибіотиків, жарознижувальних, детоксикаційних та інших лікарських засобів. Препарати та схема лікування чотирилапого друга підбираються індивідуально.
Хірургічне лікування
У складних випадках для позбавлення собаки від глистів може знадобитися хірургічне лікування. Операцію проводять під загальним наркозом, при цьому разом із глистами лікар видаляє уражену м’яку тканину (у випадку шкірної форми).
Перед цим необхідні підготовчі заходи – діагностика тварини, іноді медикаментозна терапія. Після видалення чеврів тварині призначають спеціальне лікування, спрямоване на підтримку організму та запобігання ускладнень та приєднання інфекції.
У випадку серцевої форми дірофіляріозу застосовують ендоскопічне втручання – глистів видаляють з передсердь, артерій під контролем УЗД та ЕХО КГ.
Як правильно проводити дегельмінтизацію собак
Щоб повністю та без ускладнень вигнати глистів у домашньої собаки, потрібно дотримуватися певних правил.
- Попередньо пройти діагностику в ветеринарній клініці.
- Уважно прочитати інструкцію до препарату від глистів.
- Зазвичай, лікарський засіб дають вранці натщесерце, щоб уникнути блювання (якщо немає інших рекомендацій).
- Перед прийомом препарату потрібно обробити тварину від комах (за кілька днів).
- Під час видалення паразитів собака повинна пити багато рідини – слід подбати про наявність чистої води в мисці.
- Бажано під час лікування захистити печінку від токсинів, що виділяються гинучими глистами.
- Слід заздалегідь дізнатися від ветеринарного лікаря, які препарати можна використовувати.
- Обов’язково слід покласти догляд за тим, щоб тварина опорожнила кишечник у найближчі години. У протилежному випадку потрібно дати тварині проносний засіб.
- Обов’язково провести повторне лікування через 10-14 днів.
Під час дегельмінтизації слід дуже уважно спостерігати за станом собаки. При значній кількості паразитів у момент їх масової загибелі у тварини може виникнути сильне отруєння: блювання, помутніння свідомості, судоми. Такий стан потребує лікування в клініці (внутрішньовенного введення лікарських засобів) під наглядом фахівця.
Профілактичні заходи
Повністю запобігти зараженню собаки глистами, на жаль, неможливо. Однак можна значно знизити ризик гельмінтозу за допомогою елементарних профілактичних заходів.
- Своєчасно проводити дегельмінтизацію улюбленця, дотримуючись термінів і дозування.
- Періодично здавати кал на гельмінтози, навіть якщо немає відповідних симптомів.
- Виключити з раціону сиру рибу і внутрішні органи тварини. Сире м’ясо обробляти кип’ятком.
- Не дозволяти собаці пити з калюж і відкритих водойм, підбирати їжу на вулиці.
- Своєчасно виявляти та знищувати кровосисних комах. Обробляти тварину засобами для зовнішнього застосування.
- Уникати зайвих «знайомств» улюбленця.
- Регулярно прати підстилку собаки, мити миску для води і їжі.
Чи можна заразитися глистами від собаки
Людина та інші домашні тварини можуть легко заразитися від собаки деякими видами глистів, наприклад, ехінококозом. Яйця гельмінтів потрапляють в організм після контакту з собакою через необроблені руки, під нігтями. Вони можуть проникати через слизові шляхи, наприклад, якщо людина потере ніс або чхне.
Щоб уникнути зараження, потрібно уникати цілування улюбленця, завжди мити руки милом після контакту з ним, обмежити його рухову активність в квартирі, не допускати його на ліжко або до столу. Крім того, часте вологе прибирання з використанням дезінфікуючих засобів допоможе знизити ймовірність зараження.
Коли давати ліки від глистів собаці
Вперше дегельмінтизацію собаки проводять у цуценятковому віці, приблизно в 3 тижні. Далі препарат від глистів дають залежно від вакцинації – за 2-3 тижні до щеплення, а потім через півроку. За мірою зростання рекомендується глистогонити собак один раз у 3-6 місяців, а також за 2-3 тижні до вакцинації. Дегельмінтизацію собак жіночої статі слід проводити перед плановою в’язкою, а також після течки. Вагітним тваринам не дають антигельмінтні препарати.
Слід мати на увазі, що для повного знищення глистів у собак потрібно давати препарат двічі з перервою 10-14 днів. Це дозволить знищити дорослих паразитів та тих, які вийдуть протягом цього часу з личинок.
Як зібрати кал собаки для аналізу
Щоб зробити аналіз калу на наявність глистів, достатньо взяти невелику кількість фекалій собаки та відвезти їх до лабораторії. Кал можна покласти у контейнер (спеціальні ємності продаються у звичайних аптеках) або, у крайньому випадку, у поліетиленовий пакет. Якщо відвезти одразу не вдається, допускається зберігання матеріалу протягом 1-2 днів при температурі не вище 30 °C (найкраще – 3-10 °C). Для виявлення личинок глистів необов’язково, щоб кал був свіжим.
Іноді потрібно зробити серію послідовних аналізів калу на глисти. У цьому випадку фекалії слід брати після кожного спорожнення кишечнику собаки. Серійна діагностика збільшує достовірність отриманих результатів.
Як дати таблетку від глистів собаці
Часто у власників собак виникають проблеми з таблетованою формою препаратів від глистів – улюбленець наполегливо відмовляється ковтати таблетку. Якщо пес має невеликий розмір, можна спробувати покласти ліки якомога глибше у рот примусовим шляхом. Але з великими породами це може мати неприємні наслідки для власника.
На практиці використовують такі варіанти:
- розмелювати таблетку і додати до їжі;
- дати у вигляді порошку, всипавши якомога глибше на язик;
- розчинити препарат у невеликому обсязі рідини, набрати в шприц (без голки) і ввести у рот улюбленцю;
- приховати ліки в невеликій шматочку їжі (м’ясо, риба, ковбаса) і зіграти з ним в ігри, пропонуючи ласощі;
- використовувати спеціальний пристрій – таблеткодавець.
Якщо ви обрали спосіб з їжею, перед тим як дати собаці таблетку від глистів, потрібно тримати тварину деякий час на голоді. Крім того, в миску кладуть дуже невелику кількість їжі: по-перше, це збільшує шанси на те, що собака повністю проковтне препарат, а по-друге, велика кількість їжі може спричинити блювоту.
Глисти у собак – проблема і загроза, яка стосується не тільки здоров’я і життя самих тварин, але й їх власників. Уважне ставлення до пухнастого улюбленця – це запорука спокою і благополуччя власників.
